– Я добре все обдумала і синові кажу, що так виходить недобре! – розповідає 65-річна Марія Олександрівна. – Христина зі своєю сім’єю живе в квартирі, а ти будеш податки платити, навіщо? Мені здається, кажу, буде набагато логічніше, якщо ти зараз відмовишся від своєї частки спадщини в бабусиній квартирі на користь сестри, а Христина потім відмовиться від частки в нашій трикімнатній квартирі в твою користь. Вийде у вас по цілій квартирі, і продавати, ділити нічого не потрібно! У Христини — двокімнатна квартира зараз, у тебе – трикімнатна потім, коли нас, батьків, не стане.
– Справді, виглядає логічно.
– Так! І син погодився. Хотів вже їхати, оформляти відмову, але тут втрутилася Олена! Ну, дружина його, наша невістка! Влаштувала таку бучу, що не описати словами. Ви, каже, Сергія, зовсім не любите і не поважаєте! Донечці Вашій, мовляв, ціла квартира прямо завтра, а Сергію коли? Через двадцять років, коли Вас не стане? А ви впевнені, що Христина не претендуватиме на свою частину Вашої квартири теж? Де гарантія?
Я кажу, Олено, навіщо їй претендувати, у неї своя двокімнатна квартира буде, ми домовилися. Але вона й слухати не хоче! Ні від чого ми відмовлятися не будемо, каже, не на тих напали! Я їй кажу – а ти взагалі тут причому? Це наша сімейна справа, як вирішимо, так і буде. Ні, обурюється невістка, це стосується мого чоловіка, значить, і моя справа теж. Я проти! Нехай все буде, як є, і крапка.
У Марії Олександрівни та її чоловіка, Михайла Васильовича, двоє дітей – старший син Сергій, йому сорок, і молодша дочка Христина, їй тридцять два. У Христини з чоловіком двоє маленьких дітей, і живуть вони в двокімнатній квартирі, яка раніше належала бабусі – матері Марії Олександрівни.
Коли Христина вийшла заміж, і батьки дізналися, що у них буде онук, вони забрали бабусю до себе в трійку, в двокімнатній квартирі зробили косметичний ремонт, і пустили туди дочку з чоловіком і новонародженим. Відтоді ось уже шість років Христина так і живе в двокімнатній квартирі, недавно вони з чоловіком і другу дитину там народили. Бабуся благополучно дожила свій вік на руках Марії Олександрівни. Нещодавно її не стало, і з’ясувалося, що вона встигла оформити заповіт на квартиру на двох онуків – Христину та Сергія.
– Я синові сказала – навіщо тобі половина квартири, в якій фактично живе сестра з чоловіком і двома дітьми? Користуватися ти квартирою все одно не будеш.
А Олена заявляє – а ми з них орендну плату брати будемо! Я кажу, а з якого дива вони будуть вам платити? Не будуть, та й все! Так, половина квартири там Сергія, нехай приїжджає і живе. Лівих людей підселити він не має права, Христина буде проти. І що далі?
Загалом, пересварилися ми всі через цю Олену так, як ніколи в житті, навіть не очікувала, що в нашій родині це можливо. От навіщо вона влізла взагалі не в свою справу, скажи?
У Сергія з Оленою дітей немає, Олена народжувати не хоче. Вони взяли в кредит двокімнатну квартиру в новобудові. Обоє працюють, заробляють, то ж з виплатою кредиту у них проблем нема. І все ж Олені прикро. Дочку, виходить, батьки люблять більше.
– Свекруха готова останні штани зняти і донечці віддати. Гаразд би ще тільки з себе! З усіх навколишніх теж, з сина – перш за все! – з сарказмом у голосі пояснює Олена.
Якби не Олена, Сергій б пішов і зробив все, як сказала мати, особливо не роздумуючи і не вдумуючись. Довелося провести з ним незвичайну роботу, щоб він зрозумів, що не так. А то ж все за чисту монету приймає! Що мати скаже, то закон.
– Та не відмовиться Христина від частки в батьківській квартирі ні за що! – як маленькому, втовкмачує чоловікові Олена. – З якого дива? У неї діти підростають, житлоплоща зайвою не буде. Потім, а ти не замислюєшся про те, кому при такому розкладі доведеться доглядати за батьками? Сестричка вмиє руки – твоя квартира, скаже, ти і піклуйся про батьків.
А адже ще невідомо, що там чекає попереду, літні люди всякі бувають. А якщо хтось із батьків залишиться один і вийде заміж або одружиться? Доведеться частку квартири викуповувати у чужого діда чи баби, ще й судитися з їхніми спадкоємцями. Треба тобі таке?
І Сергій реально про все це не замислювався, Олена просто відкрила йому очі! Тепер він все обдумав і відмовлятися від бабусиної спадщини не буде. Вступить в свої права, як годиться, і буде платити податки і свою частину квартплати, за вирахуванням того, що не користується, не проживаючи в квартирі. А далі буде видно, що і як.
– Це все Олена твоя, всю сім’ю пересварила! – ледь не плаче Марія Олександрівна. – Навіщо вона влізла не в свою справу?
А ви згодні з тим, що спадщина чоловіка – не справа його дружини, і їй нема чого було лізти? Чи Олена має рацію, що не дала свого чоловіка, за її словами, «обвести навколо пальця»?
Фото ілюстративне – rudo.