Мої батьки вже багато років живуть у шлюбі, і у кожного з них він вже другий. Ми їх діти, а у тата ще є старший син, який живе з його першою дружиною.
Тато завжди тому синові давав чималі гроші до повноліття, так, як і було потрібно.
Жили ми усі в квартирі бабусі, маминої мами, яка дісталася їй у спадок.
Нещодавно не стало маминої тітки і їй у спадок залишилася її квартира. А через декілька тижнів не стало й татової мами і йому від неї теж залишилася квартира. Тато сказав, що квартири потрібно продати, а гроші порівну розділити між дітьми. Мама вирішила, що немає сенсу продавати квартири, а краще їх залишити дітям, по одній. Тато не погоджувався, мовляв, у мене троє дітей, це у тебе двоє. Мій старший син без батька жив, зараз його дружина чекає другу дитину, то я краще цю квартиру їм віддам, а твою розділимо між нашими дітьми і будемо їм все життя допомагати.
Тому мама нещодавно сказала мені, що квартиру, яка їй від тітки дісталася, вона подарує мені, а батько тоді свою квартиру розділить між синами порівну.
Коли тато дізнався, то образився на нас і сказав, що, раз ми так вчинили, він все одну квартиру свою віддасть старшому синові. Тоді мама сказала, що нехай і живе в нього і тато пішов.
Брат мій менший теж образився, сказав, що мама мені квартиру віддала, а йому нічого не дісталося. Я тоді заспокоїла брата і сказала, що завтра цю квартиру буду продавати, а гроші розділимо ми з ним порівну, не хочу, через квартиру псувати стосунки з рідною мені людиною, моїм братом.
Мама сказала, що краще не робити цього, батько передумає і повернеться до нас. Але я не хочу чекати і тієї квартири його не хочу, поділюся з братом своєю. І хочу сказати одне, що колишня родина може ось так просто з’явитися у будь який час, дуже несподівано для вас.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
