fbpx
Життєві історії
Нещодавно нам зателефонувала свекруха, сказала що на вихідні прийде до нас в гості. Прийшла в неділю зранку, і стала ще в порозі говорити: – Діти! Не тягніть з вибором подарунка для мене на день народження. Я вирішила, що мені потрібно. У мене подружка, на море їде, я теж хочу. Купіть і мені путівку! Я була дуже здивована, а чоловік сказав, що ми подумаємо. Я думала, що на цьому все й закінчиться. А вчора чоловік сказав, що пора б вже мамі путівку вибирати. Але я сказала, що тоді й моїм батькам нехай купує, але чоловік дуже засмутив мене

Ми вчора з чоловіком сперечалися весь вечір. Вся справа в проханні його мами. Я не знаю чи вчинила я правильно, але хіба можна просити у дітей те, чого вони й самі собі дозволити не можуть. Зараз дуже скрутний час, я залишилася без роботи, хоча завжди працювала. Зараз працює лише чоловік.

Відразу після весілля, у нас з чоловіком постало питання житла. У нього є половина трикімнатної квартири в якій живе його мама. Але він відразу сказав, що його мама проти розміну, а наполягати він не буде. Не хоче сперечатися з рідною людиною.

Я ні на чому не наполягала, адже це їхнє житло з мамою і вирішувати їм. Ми взяли кредит. Вирішили, що найближчим часом дітей у нас не буде, адже крім платежів за кредитом, треба ще й ремонт зробити в нашій квартирі. А ще, накопичити трохи грошей, адже витрати на дітей зараз дуже великі.

Допомоги ні в кого ми не просимо. Працювали і розплачувалися за все самі. Бачилися пізно вночі і на вхідних. У всьому собі відмовляємо. Продукти, якими харчуємося, нам привозять мої батьки зі своєї дачі.

Але весь цей час, що ми живемо разом періодично в нашому житті з’являється моя свекруха з проханням допомогти їй грошима. То їй грошей на ліки треба, то дороге обстеження пройти, то на комунальні послуги не вистачає, адже квартира велика і в зимовий період опалення дорого коштує, а сама вона оплачувати його не хоче. То ще щось. Чоловік зі словами “вона ж моя мати”, постійно дає їй грошей. Відмовити її не хоче.

А нещодавно нам знову подзвонила свекруха. На вихідних вона раптом вирішила приїхати до нас в гості. Я, звичайно, не дуже зраділа, але куди діватися? І ось приїжджає мама чоловіка.

– Діти! Не задумуйтеся з вибором подарунка для мене на день народження. Я вирішила, що мені потрібно. У мене подружка, на море їде, я теж хочу. Купіть і мені путівку!

Я просто навіть не знала, що їй сказати, моєму подиву не було меж, а чоловік відповів матері, що ми подумаємо. Чесно кажучи, я думала, що на цьому розмова закінчена. Але, не тут то було. Вчора чоловік підходить до мене і каже:

– Давай, і справді подаруємо моїй мамі путівку? Вона жодного разу в житті на морі не була. Вона все-таки моя мати, як можна їй відмовити?

– Добре, давай тоді і моїм батькам подаруємо? Чим вони гірше? До того ж, ми твоїй мамі регулярно допомагаємо. А мої батьки допомагають нам! Або давай забудемо про всі кредити і всі поїдемо на море.

Чоловікові моя відповідь зовсім не сподобалася, було видно, що він шкодує грошей моїм батькам. Але чому тоді я постійно маю мовчати, коли він віддає наші гроші мамі? Я не хочу більше мовчати, інакше це ніколи не закінчиться.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

facebook