В моєму житті склалася непроста ситуація і я просто не знаю, як зараз бути. Після моєї бабусі у спадок мені з сестрою Ніною залишилася двокімнатна квартира, яку батьки відразу вирішили продати, а гроші поділити між нами з Ніною навпіл. Нас обох це повністю влаштувало. На той момент я ще жила у батьків, а Ніна лише вийшла заміж і переїхала до свого чоловіка.
Цих грошей, які мені дали батьки, мою частину, мені вистачило на те, щоб придбати в кредит квартиру в будинку на стадії будівництва. Я вклала в неї також всі свої заощадження, які я відкладала дуже довго, щоб виплачувати малі відсотки. Через декілька років я вже заїхала в свою нову квартиру, а ще через якийсь час змогла повністю виплатити кредит, який брала на квартиру і почала в ній робити ремонт.
Ніна ж за ці два роки не відмовляла собі ні в чому. Вона і чоловік кілька разів побували за кордоном – в багатьох країнах вони відпочивали. Вечеряли тільки в дорогих ресторанах, купували фірмовий одяг. Ніна навіть сміялася наді мною, говорила, що я не вмію виставляти пріоритети і справа не в грошах, а в тому, що потрібно жити радісно та щасливо, а не економити кожну копійку.
І ось через два роки Ніна з чоловіком розлучилися. І їй довелося піти, адже вони жили в його квартирі. Спочатку нічого поганого не віщувало, як то кажуть. Але через кілька місяців після розлучення все частіше в розмовах з Ніною я стала помічати її невдоволення тим, що їй доводиться жити у батьків, в той час як я спокійно собі живу в окремій квартирі. Я була настільки здивована, що навіть не знала, як реагувати: з одного боку, людина в розлучена, у неї непроста ситуація склалася, не хотіла, щоб вона образилася, з іншого – я ж не винна в її нинішньому становищі.
та одного дня все вияснилося дуже просто.
Якось ми всі зібралися у батьків відзначити свято. І тут, за столом, сестра знову заводить свою пісню про те, що мені добре в своїй квартирі, я там розкошую, а їй зараз важко, так і ще свого власного даху над головою немає.
Я вже не могла мовчати, це мені вже набридло, але не встигла відповісти, як батьки стали дружно підтримувати Ніну: мовляв, що тобі варто, продай квартиру, гроші поділіть, зберіть ще трохи і купіть собі по маленькій однокімнатній подалі від центру. Мовляв, втомилися ми жити вже з дітьми теж, і для себе пожити хочемо.
Сказати, що я була здивована – нічого не сказати. Я вкладала в квартиру не тільки спадок, а й свої заощадження, а потім практично всю зарплату, обмежуючи себе у всьому, щоб швидше виплатити кредит. який взяла на житло. Робила дорогий ремонт на свої ж гроші, ні у кого нічого не просила, і тут повинна з якоїсь причини продати свою квартиру. Я ж не просила Ніну витрачати свої гроші, вона ж теж могла вкласти їх у нерухомість або якось розумно їх інвестувати.
Рідні чекають, що я зроблю так, як вони кажуть, але я не розумію, з якого дива маю віддавати свої гроші сестрі.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
