fbpx
Життєві історії
Нещодавно мені прийшли рахунки за комунальні послуги, я вже не перший рік на пенсії. Для мене це велика сума. Завтра я віднесу їх синові, нехай побачать скільки я плачу за свою квартиру і невістка перестане мені дорікати. А то більше сил моїх не вистачає все вислуховувати

Декілька днів тому мені прийшли рахунки за комунальні послуги, сума для мене, чесно кажучи, дуже суттєва. Це більше половини від моєї пенсії. Якби не моя робота, то я просто не знаю, як би вижила на ті жалюгідні копійки, які мені нарахувала держава на пенсію. Все життя пропрацювала вчителем молодших класів, і навіть не змогла забезпечити собі гідну старість, а всю себе присвячувала роботі і маю дуже багато років стажу. Якби я хотіла відпочивати, їздити на дачу і садити там розсаду, як всі нормальні пенсіонери, але, на жаль, не можу собі цього дозволити. У мене чималенька квартира і я зобов’язана її утримувати, адже продати або обміняти совість не дозволяє. У моїй квартирі народилися і виросли вже чотири покоління моєї родини, тому зрадити пам’ять я не можу. Мені ця квартира така рідна, як у селі людям хата. Тут я знаю усіх сусідів, часто з ними розмовляємо, ходимо одне до одного в гості. Поряд гарний парк та ставок. Я все життя тут прожила, хочу, й тут жити на старості років.

Так, довелося знайти підробіток. Мене взяла одна небідна сім’я, в якій була потрібна нянька для молодшої дочки. Моїй кваліфікації та вмінню поводитися з дітками заздрили багато, тому мені з легкістю вдалося отримати цю роботу. Все ж не під’їзди мити та в офісах сміття виносити. Робота хоч і непроста морально, адже дівчинка така непосидюча та неслухняна, і вимагає до себе великої уваги, що я приходжу ввечері додому геть втомлена, але я потихеньку справляюся. Як-не-як, випустила з-під свого крила не одне покоління дітлахів. А ось моя зарплата дуже мене радує, платять мені добре. Зараз не думаю, де взяти гроші на харчування після оплати рахунків, адже в будинку, де працюю, мене ще й годують і навіть форму дають. Мене цілком все влаштовує. Поки є сили, то можу ще й трохи попрацювати.

Ось кого не влаштовує ця ситуація, яка склалася, так це мою невістку. Кожен мій візит до сина з його дружиною закінчується докорами про те, що я не хочу допомагати з рідним онуком, а займаюся чужими дітьми. Невістка в декреті, син мій добре заробляє, і вони ні в чому не мають потреби. Крайньої потреби в тому, щоб вона виходила на роботу раніше за встановлений термін у них явно немає. Онуку всього лише півтора року і йому крім мами вже точно ніхто не потрібен, навіть рідна бабуся не компенсує відсутність уваги від батьків.

В останній мій візит до рідних ще й син підключився до цього обговорення. Мабуть, уже й з ним встигала поговорити невістка, яка я погана бабуся. Я не ображаюся на нього, адже це його дружина і він повинен її слухати і в усьому підтримувати, але, а хто зрозуміє мене? Я ж не в своє задоволення ходжу в чужу сім’ю і доглядаю за зовсім чужою мені дитиною. Це робота, за яку мені дуже добре платять. Я ж не можу приходити до свого онука з порожніми руками, а так, у мене завжди є гроші на подарунок або частування. Адже це нормально. Я хоч і вчитель, але не можу підібрати правильні аргументи, щоб донести своїм дітям, чому я працюю нянею, а не дивлюся за своїм онуком.

Звичайно, що в майбутньому, коли мій онук підросте, якщо буде потрібна моя допомога, то я готова це робити, буду навчати його і читати, і писати, але поки у мене є можливість працювати, я б не хотіла її втрачати. Можливо їм квитанції показати, які я сьогодні оплатила, можливо, тоді вони все зрозуміють і не стануть мене дорікати? Як вважаєте?

Я думаю, що це мій останній аргумент, бо бачу, що вони скоро мене зненавидять.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – shostka.info.

facebook