У мене є тітка Леся, мамина рідна сестра. Я вважаю її не дуже доброю людиною, тому уникаю спілкування з нею, і мамі раджу, щоб поменше з нею спілкувалася.
Але мама каже, що вона так не може, адже це для неї рідна людина. І що тепер вони з сестрою залишилися одні на білому світі, ріднішого немає нікого.
– У нас з нею, крім один одного, немає нікого, інші далекі, одна Леся і допоможе, якщо що.
Щодо допомоги, то тут мама явно перебільшує. Її сестра тільки те і робить, що шукає, де можна добряче нагріти руки, не пропускає жодної можливості.
Якось вона продала мамі сковорідку з керамічним покриттям за 1000 гривень, а я такі в магазині бачила по 500.
Просто мама у мене дуже наївна, а тітка Леся на ній наживається. Я їй про це не раз говорила, але мама не вірила, а дарма. Тітка такі речі часто практикувала.
Наприклад, в мене народилася дитина, і тітка Леся прибігла до нас, а жили ми тоді з мамою разом, щоб запропонувати нам свою коляску.
– У нас від онуки залишилася цілком придатна, так що ти коляску не купуй. Ми тобі по-родинному віддамо дешевше.
На наступний день привезли нам цю коляску, брудну і несправну, а заплатити сказали стільки, скільки коштує нова, та ще й з націнкою. Від такої щедрої пропозиції я відмовилася, адже платити за стару коляску я не збираюся.
Тітка образилася, мама засмутилася і зробила мене винною. Довелося їй в Інтернеті показати, скільки коштує нова. І то моя добра мама сказала, що Леся просто не знала, мовляв, їй сказали, що стільки і все.
– Та вона копійки зайвої не візьме, – повторювала мама слова сестри, якими вона постійно супроводжувала всі свої спроби продати щось мамі за потрійну ціну.
А нещодавно тітка повернулася з-за кордону. Привезла подарунки – кілька магнітиків для мами і мене, вручила їх з урочистим виглядом, а потім дістала з сумки пакунок. Тітка привезла мамі туфлі, чорні, м’які, красиві та без підборів. Мама приміряла, вони їй підійшли.
Заплатила мама сестрі дві тисячі гривень, але тітка сказала, що насправді коштували вони дорожче. Мама була дуже рада, що сестра їй так підсобила.
На наступний день мама пішла на ринок, на вулиці падав дощ.
– Дощ сильніший пішов, відчуваю – промокаю, – розповідала здивована мама, – дивлюся, а туфлі мої розклеїлися. Майже від самого ринку босоніж йшла. Було соромно, всі дивляться.
Наївна в мене мама, ці туфлі і 300 гривень не коштують, а вона віддала за них дві тисячі. Тітка Леся гроші віддавати категорично відмовилася.
– Нічого повертати я не буду, та в мене й грошей нема.
Мене це зовсім не здивувало. Гаразд із ними, з грошима, головне, що мама таки зрозуміла, що сестрі вірити не можна.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна