fbpx
Життєві історії
Нещодавно Максим і його мама сказали, що добре було б, якби ми переписали половину квартири на Максима, а то так він житиме наче у мене в гостях. Тато відразу сказав, що про це не може бути і мови. А щоб не було непорозумінь, він поки сам залишився власником цієї квартири. Максим, звичайно, образився, мовляв, ми йому зовсім не довіряємо, то як він має починати зі мною спільне життя

Мені 35 років, я ще не заміжня. І коли мене питають, чому я досі не створила сім’ю, я відповідаю, що не знайшла ще того єдиного, просто я і досі вірю в любов. Я закінчила університет, маю хорошу роботу, добре заробляю, і сама себе утримую. До того ж, у мене дуже заможні батьки, які теж готові підтримати мене в будь-якому випадку.

Зараз у мене є коханий чоловік, знайомі ми всього півтора року. І ось він заговорив про шлюб, зробив мені пропозицію і через два місяці планує розписатися. Максим мені подобається, як і я, він ще жодного разу не був одружений, дітей немає. До мене ставиться дуже добре.

Але замість щастя я відчуваю сум’яття сумніву, мені не радісно, ​​а сумно. Я боюся помилитися. Тепер за фактом я люблю просто так, нічого не чекаю натомість, не ставлю рамки і умови.

Мене насторожує той факт, що мій майбутній чоловік зробив мені пропозицію тільки після того, як мій тато купив мені квартиру. Квартира велика, трикімнатна, в центрі міста, сама б я таку не потягнула. Батьки самі зробили там ремонт, а я купила меблі на свій смак. Максим поки не вклав в цю квартиру жодної копійки.

Я непогано заробляю, і все, що отримую, віддаю йому. А коли я говорю, що хочу мати дітей, вік у мене і любов, він не говорить «ні». Просто зараз не час, потрібно піти спочатку до лікарів, але автомобіль хоче придбати спільно дуже дорогий і частково в кредит, який повинна буду допомагати виплачувати я.

А нещодавно Максим і його мама сказали, що добре було б, якби ми переписали половину квартири на Максима, а то так він житиме наче у мене в гостях. Тато відразу сказав, що про це не може бути і мови. А щоб не було непорозумінь, він поки сам залишився власником цієї квартири. Максим, звичайно, образився, мовляв, ми йому зовсім не довіряємо, то як він має починати зі мною спільне життя.

Всі розмови про майбутнє зводяться до грошей. Я відчуваю себе просто зручною, а не коханою. Я не знаю що гірше – розірвати такі стосунки, в яких мені не комфортно навіть люблячи, чи вийти заміж і жити так по його плану як йому зручно, в його тіні.

Ця ситуація мені дуже не подобається, я нічого не хочу і взагалі не посміхаюся. Він каже, що жінка повинна терпіти, якщо хоче сім’ю. Я думаю, що нічого не зміниться після заміжжя, я буду відчувати цю тривогу, тугу і почуття другорядності.

Але до Максима у мене є почуття, і у нього до мене теж, принаймі, він так каже. Я дуже заплуталася.

Фото ілюстративне – amazon.

You cannot copy content of this page