Минулого року чоловікові Людмили у спадок від тітки дісталася частина квартири, там ще були спадкоємці, тому родичі порадилися і вирішили ту квартиру продати, а гроші розділити порівну.
Чоловік Людмили прийшов додому з грошима і сказав, що хоче купити дачу. Людмила здивувалася, сказала, що дачі тої вона не хоче, краще гроші віддати доньці, адже вона з сім’єю на орендованій квартирі живе, сказала, що дачі не любить і допомагати там нічого не буде, щоб Дмитро не ображався на неї.
Чоловік сказав, що за ці гроші донька все одно квартиру не купить, нехай з зятем самі собі заробляють, а ці гроші йому дісталися у спадок, тому вирішувати теж буде він.
Дмитро купив дачу. Спочатку сам там все робив, добре все встигав: садив город, збирав урожай, консервував фрукти та овочі. А потім став все частіше говорити Людмилі, що в неї совісті немає, адже не хоче вона допомагати йому.
А на днях Людмилі зателефонувала свекруха, стала говорити, що вона робить не по-людськи, адже, хоч мати Дмитра вже стара, все одно їздить допомагати синові, а дружина не хоче. Зате Людмила їсть абсолютно все, що чоловік привезе з дачі і консервацію перша відкриває і їсть щонайсмачніше.
А Людмила сказала, що все їсть і їсти буде те, що вважатиме за потрібне, адже чоловік за їх сімейні спільні гроші купує бензин в авто, ремонтує, за їх гроші орає город і купує все насіння та розсаду. Хіба вона не має права їсти консервацію?
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
