fbpx
Життєві історії
Нещодавно Горпина Андріївна прийшла до нас. В той день ми планували поїхати дітям купити одяг, вона прийшла і каже: «Мені потрібна нова праска. Купіть. У мене, до речі, на наступний тиждень день народження». Я намагалася пояснити свекрусі, що бюджет у нас розпланований, і що ці кошти ми збиралися використати для дітей. Тоді свекруха мені сказала: «Діставай свої гроші. Я знаю, що у вони у тебе є»

За 8 років у шлюбі, я вже звикла до постійних зауважень свекрухи. Але є речі, з якими я і досі змиритися не можу. Я доросла, самостійна людина, мені 30 років, а Горпина Андріївна і досі намагається нас контролювати, радить, що і де купити, не дає спілкуватися мені з сестрами і іншою ріднею. Вона не вибирає слів, коли говорить про мене, каже, що я недолуга, і діти такі, що я марнотратка, що не господиня, і батьки у мене так собі.

Відразу після весілля ми почали жити окремо, і всі ці 8 років свекруха втручається в наше життя, і тільки останні пів року вона більш-менш відстала. Але все одно виникали питання, типу кладеш ти свою зарплату в загальний бюджет, а чому мій син повинен працювати більше. Вона має на увазі, що чоловік часто бере додаткову роботу, щоб мати калим, хоча це чисто його бажання, ніхто його не змушує. Я зможу і економити і купити, що треба.

Нещодавно Горпина Андріївна прийшла до нас, я намагалася бути спокійною. У нас був план поїхати дітям купити одяг, бюджет розпланований, вона прийшла і каже: «Мені потрібна нова праска. Купіть. У мене, до речі, на наступний тиждень день народження». Я намагалася пояснити свекрусі, що бюджет у нас розпланований, і що ці кошти ми збиралися використати для дітей.

Тоді свекруха мені сказала: «Діставай свої гроші. Я знаю, що у вони у тебе є». Я була ошелешена її простотою, але цілком спокійно сказала: «Не рахуйте наші гроші, не контролюйте нас».

Вона каже: «Я ж тобі свекруха все-таки». Я кажу, що я з повагою ставлюся до неї, але не більше, я не збираюся звітувати, і чекати схвалення, критики. Тому що будь-яку дію раніше потрібно було з нею обговорити, що купувати, куди їхати. Свекруха приходила, переставляла меблі, якщо я назад ставила, говорила: «Ось все ти хочеш по-своєму». Гроші у нас завжди були, але завжди ми брали все найгірше, дешевше, бо так хотіла Горпина Андріївна.

Я не багачка, але мені теж хотілося б, щоб у мене було вдома було так, як я хочу, меблі, одяг, і т. д. Але я мала слухати свекруху, хоча це мені і не подобалося. Коли діти були маленькими, вона постійно говорила мені, що я повинна все встигати. Хоча не разом живемо. Прийде, поки чоловіка вдома немає, починає в шафі лазити, не так повісила, не так поскладала. Коли я збиралася на роботу, вранці мені настрій псувала по телефону. А я ж вихована, не могла кинути слухавку.

І ось зараз знову – замість того, щоб купити дітям кращі, якісніші речі, ми маємо на них економити, щоб виділити кошти свекрусі на праску. А вона точно вибере найдорожчу з тих, що будуть на вітрині. Я вже усього цього просто не витримую.

У мене ніколи не було думок розлучитися. Але зараз я на межі і готова хоч сьогодні йти від чоловіка і його матусі. Я не хочу більше жити за її вказівками.Чому я повинна її терпіти, я не розумію? Життя одне.

Чоловік, коли почув про розлучення, відразу почав обіцяти, що перестане потурати своїй матері. Але я цьому вже не вірю. Праску він таки їй купив, і як я і передбачала, найдорожчу. Зате дітям одяг – не найкращої якості.

Що мені робити? Можливо, розлучення в моїй ситуації і справді буде найкращим виходом?

Фото ілюстративне – matrony.

facebook