Нещодавно донька мені подзвонила, попросила 5 тисяч євро на автомобіль. Своїм дітям я завжди допомагав, адже довгий час в Чехії працював, трохи мав заощаджень. Ользі я віддав останні гроші. А згодом мене набрала моя старша донька і сказала, що б я їй теж дав таку суму

Нещодавно моя дочка Ольга зателефонувала мені, і, несподівано, попросила щоб я позичив їй 5 тисяч євро на автомобіль.

Згодом про це прохання згодом дізналася старша моя донька Світлана, теж подзвонила і поставила вже мене перед фактом, що я повинен їй також дати таку ж суму, щоб було справедливо.

Аргументуючи це тим, що Ользі я гроші такі гарні дав, а їй зовсім нічого з цього немає.

Після того, як не стало моєї дружини, мені було досить непросто, важкі тоді були часи.

Адже у мене залишилися двоє маленьких донечок, яких потрібно було виховувати і допомагати.

Добре, що теща з тестем у всьому допомагали нам, практично виростили вони наших донечок, своїх онучок Ольгу і Світланку.

Своїх батьків я не знав.

На той час моя теща не працювала, тесть отримував невеликі гроші.

Доводилося мені, в основному, забезпечувати сім’ю самому.

Грошей мені зовсім не вистачало, а ще дочки підростали і я розумів, що потрібно щось змінювати.

В Чехії я вже близько 18 років.

Доньки обидві мої вже дорослі, вийшли заміж, забезпечені добре вони.

А в суботу вранці до мене подзвонила моя старша донька Світлана.

Вона навіть не привітавшись зі мною, відразу почала голосно говорити в слухавку:

– Невже ти так любиш Ольгу, що так їй годиш в усьому і забезпечуєш усі її побажання, що тільки не захочеться їй. В її чоловіка бізнес свій є, він досить таки гарно заробляє, він може сам купити їй машину, якщо вона його попросить по це. А коли я просила в тебе гроші, ти сказав, що зараз в тебе немає і так і не допоміг.

А вийшло все так, що кілька днів тому моя молодша дочка Ольга зателефонувала і попросила в мене 5 тисяч євро на машину.

В них вже є одне авто з чоловіком, але їздить на ній лише сам чоловік.

А дочка хотіла мати свій автомобіль, оскільки їй не зручно добиратися до роботи маршруткою за місто, а особливо зараз, коли усі обмеження почали діяти.

Ольга дороге авто не хоче, обрала непогане і ціна хороша, бо людина спішить продати його.

Її чоловік має власний бізнес, але зараз справи не дуже добре йдуть у них, і коштів не вистачає.

Ольга обіцяла, що віддасть ці гроші трішки згодом, як тільки все наладиться в її чоловіка.

І я знаю, що віддасть вона.

Хоча я і не візьму цих грошей, і думаю донька це дуже добре знає, тому й просить гроші, ніби просто позичає їх.

Це ж дочка, я все життя жив заради своїх дітей.

Я для двох своїх дітей стараюсь зробити якнайкраще.

Ольгу я гарно вивчив, влаштував на гарну роботу.

Світлані теж купив будинок, допоміг з хорошим ремонтом.

Єдине, що старшій моїй доньці не пощастило з чоловіком – тільки і живе за рахунок Світлани.

Не розумію, чому Світлана так сприйняла цю ситуацію.

Їй я допоміг свого часу набагато більше ніж самій Ользі.

Завжди допомагаю, як є можливість усім своїм дітям, я ніколи не ділив донько своїх.

Одного разу лише відмовив, бо дійсно не було коштів, я на той момент придбав собі невеликий будинок за містом.

Хотілося на старості мати свій куточок і не обтяжувати дітей піклуванням про мене.

Я все ж перерахував Ользі кошти.

Знаю, що машина дійсно потрібна для неї, адже у неї багато справ і я не хочу, щоб вона їздила зараз в транспорті.

А Світлана ще кілька разів телефонувала і голосно говорила, як вона на мене ображена, і що я все краще віддаю для Ольги, а їй лише мізерну частину.

Мені дуже неприємно чути такі слова від своєї старшої доньки, слухав її з вологими очима.

Навіть не знаю, що тепер робити. Зараз у мене таких коштів немає, хіба що позичити їх в родини.

Надіслати і старшій доньці таку ж суму, щоб не ображалася?

Фото ілюстративне.