Коли моя свекруха продала свою велику трикімнатну квартиру в центрі столиці, то відразу вона придбала собі маленьку хатину в селі, а гроші, які залишилися, розділила порівну між своїми дітьми: донькою та сином, моїм чоловіком.
Ми тоді дуже зраділи з Іваном, правду кажучи, адже це були великі гроші, ми тоді продали свою однокімнатну квартиру, доклали мамині гроші і купили собі двокімнатну, а сестра Івана – Вікторія – трикімнатну квартиру придбала собі.
Роки минали, наші діти росли, а мама чоловіка з роками старіла.
Останні роки ми все частіше їздили до свекрухи в село, адже їй було важко одній працювати на городі та поратися по господарству, ми з Іваном минулої осені провели мамі воду до хати, щоб вона не бігала до криниці.
Так складається, чомусь, що мій Іван більше уваги і часу приділяє своїй мамі, він все робить для неї, коли їдемо в село, він завжди купує великі пакети продуктів смачних мамі, що душа забажає, завжди старається обирати те, що вона дуже любить. Нічого для мами своєї не шкодує.
А його сестра Вікторія постійно виправдовується, що діти у неї малі, часу на маму не вистачає.
А цієї зими моїй свекрусі зовсім важко було самій, вона часто хворіла. Тому Іван став говорити, що пора маму його забрати до нас, це буде краще, ніж щотижня їздити до неї в село, і спокійніше для нього і менш витратно для нашої сім’ї. Іван сказав, що діти будуть жити з нами в залі, а маму ми поселимо в дитячій кімнаті.
Та я проти такого рішення чоловіка. Як ми вчотирьох будемо жити в одній кімнаті? Я розумію, що його мама нам дуже багато допомогла, і ми маємо доглядати за нею. Але ж не ціною власного комфорту та комфорту своїх дітей.
Я вважаю, що буде правильно, коли Вікторія свою маму забере до себе, у неї трикімнатна квартира, вона менше їй всі ці роки допомагала, за свекруху більше турбувалися ми. Але донька навіть мови про це не веде, у сестри мого чоловіка навіть думки такої немає.
Зрозумійте мене правильно, люди, будь ласка, я дуже поважаю свою свекруху, але не можу так змінити життя своє і своїх дітей. Тому дуже прошу у вас зараз мудрої поради. Скажіть, будь ласка, як би ви вчинили на моєму місці, щоб і маму чоловіка не образити і самим так кардинально не змінювати своє життя в гіршу сторону? Щоб і мама наша була доглянута, щоб справедливо було, і щоб мої дітки теж мали свою власну кімнату і свій простір, а не тулилися поруч з нами в залі. Дякую за будь-яку слушну пораду, можливо, вона покращить наше сімейне життя і життя моєї свекрухи.
Фото ілюстративне.
