Я завжди вважала, що родина – це найважливіше, що може бути в житті. Тому я намагалася не псувати стосунки з родичами, і завжди бути для них корисною.

Справа в тому, що я живу трохи краще, ніж інші, в фінансовому плані, тому часто допомагаю усім і грошима, і просто так.

Родичі не соромляться просити у мене про допомогу. Коли їм щось від мене потрібно, вони мені телефонують у будь-який час. То гроші треба позичити, то відвезти когось кудись, адже у мене є машина.

Я ніколи не відмовляла, бо думала, що це взаємно. Але зараз я зрозуміла, що це працює лише в одному напрямку.

Бо якщо я колись подзвоню комусь із них, то вони або не беруть слухавку, або кажуть, що зайняті. І так постійно повторюється.

А коли, комусь із них потрібна моя допомога, то я маю відразу ж допомагати. Ось вирішив мій дядько купити машину. Так він одразу ж зателефонував мені і почав говорити:

– Ми ж із тобою родичі! А в тебе ж із грошима повний порядок! Допоможи мені! Тобі ж неважко!

У мене, і справді, є гроші, бо я займаюся бізнесом. Але останнім часом я перестала допомагати своїм родичам і чому.

Я точно знаю, що якщо трапиться якесь лихо, то всі мої родичі мене покинуть. І ось чому я в цьому така впевнена.

Рік тому я серйозно захворіла. Я була просто розбита, я дуже хвилювалася за свого сина. Справа в тому, що я виховую дитину одна. Мій чоловік пішов від нас, як тільки син народився.

Коли я дізналася цю неприємну звістку про себе, звичайно, я відразу звернулася за допомогою до свого рідного брата. Запитала, якщо у випадку найстрашнішого, чи забере він мого сина до себе?

Брат мене шкодував, заспокоював. А потім, за кілька днів, подзвонив мені і сказав, що вони з дружиною все обговорили, і не можуть взяти на себе таку відповідальність. Порадили знайти гарний дитячий будинок.

Я була просто ошелешена: такого від рідного брата я не чекала.

Потім я звернулася до інших своїх родичів. Але вони відмовилися у випадку чого взяти на виховання мого сина.

На щастя, у мене все добре, я одужала. Але ця ситуація показала мені, як насправді ставляться до мене мої родичі.

Вони, до речі, після цього, роблять вигляд, що нічого не сталося, і як і раніше, приходять до мене в гості. У них вистачає совісті просити в мене грошей. Вони вдають, що взагалі нічого не було.

Ось як так можна?

А брат, взагалі, попросив у мене позичити йому кілька тисяч доларів, бо він планує купити будинок.

Грошей я не дала братові, хоча і мала таку суму.

Загалом ось така ситуація з моїми родичами. Я тепер наше спілкування звела до мінімуму. Тепер я точно знаю, що вони мені ніколи не допоможуть, і я можу сподіватися лише на себе.

Cпеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube. 

Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.