fbpx
Життєві історії
Не зважаючи на проблеми з чоловіком, все життя допомагала молодшій сестрі. З шкyрu лізла. Та материнські прoкльони мені боком вилiзли

-Ну нехай твій чоловік візьме Льову до себе, – просить Наташа, сидячи на моїй кухні з чашкою кави, – ну родичі ж повинні допомагати один одному! До кого мені ще звернутися, як не до рідної сестри!

Я втомилася, Наташа бере в облогу мене цим проханням уже місяць, з тих пір, як її чоловік залишився без роботи. Причому, через власну дурість та лінь.

Мені 35, а сестра молодша за мене на 9 років. І природно, так склалося, що я все життя, як старша сестра, змушена була її опікувати.

Гуляти йдеш? – візьми сестру, – наполягала мама. І я 12-річна дівчинка, замість того, щоб грати з подружками, змушена була сидіти з Наташею і іншими малюками в пісочниці.

Читайте також: – СПАМ’ЯТАЙСЯ! ЩО Ж ТИ РОБИШ? ВОНА Ж ВAГIТНА ВІД ТЕБЕ! : У СЕЛІ ВСІ ЧУЛИ, ЯК ОКСАНА ПРОКЛИНАЛА ЙОГО. БАБУСЯ ЩЕ ДОВГО ХОДИЛА В ЦЕРКВУ, НАМАГАЮЧИСЬ ЗАМОЛИТИ ТОЙ ГPIХ

Росла я і росла Наташа, а мені все так же нав’язували її “з собою”. Ось мені 17 років і я збираюся на перше побачення.

Бери з собою сестру, – каже мама наказним тоном, – у мене голова болить, дайте мені відпочити.

На побачення з 8-річною сестрою? Природно воно не вдалося. Наша мама ростила нас одна, родом ми з глухої провінції. Я розумію маму, вона працювала за двох, їй було важко. Але мене ніхто не прагнув зрозуміти.

Коли я закінчила школу, я була на 7-му небі від щастя: тепер я поїду до великого міста і заживу своїм життям. Це був найщасливіший час. Я студентка, я підробляю, щоб зайвий раз не брати грошей у мами, я гуляю, коли захочу, бех хвостика у вигляді молодшої сестри.

Після навчання я вийшла заміж і залишилася в обласному центрі. Спочатку ми з чоловіком знімали квартиру, а потім йому дісталося житло у спадок. Поступово наше життя стало налагоджуватися.

Я народила сина, а чоловік за час мого декрету побудував непогану кар’єру. Слава, так звуть мого чоловіка, багато працював і у нас в родині з’явився достаток. З декрету я вийшла в його фірму: там добре платили. Чоловік був начальником, а я рядовим співробітником в іншому відділі.

-Наташа закінчила школу і їде до вас, – заявила мама по телефону, – буде жити у рідної сестри, ні до чого їй общага. Ти старша, ти повинна допомогти.

Доводи, що житло належить чоловікові, що квартира двокімнатна і ми молоді і хочемо жити без сторонніх, мою маму не переконували. Природно, чоловік був не дуже задоволений таким рішенням: довелося сина перевести до нас в спальню, поступившись місцем Наташі.

На 4 довгих роки ми забули про спокій. Наташа жила в своє задоволення, забуваючи помити за собою посуд, обполоснути ванну, прибрати білизну. А ще мама вимагала, щоб сестру ми брали з собою у відпустку на море. З’їздили один раз. Спасибі, вистачить.

Наташа крутила курортний роман, була n’яна під ранок.

-Все, – сказав чоловік, – терпіння скінчилося. Більше у відпустку я з твоєю сестрою не поїду. І мені легше їй орендовану квартиру оплачувати, ніж терпіти у себе в будинку. Чоловік зняв однушку для моєї сестри. “Виставили дівчинку з дому” – так це називалося у мами.

Два роки ми платили сестрі за квартиру, а потім її навчання закінчилася і вона вийшла заміж. Чоловіка звали Лівою, він був приїжджим і прийшов жити до знімну квартиру до сестри.

-Господарка квартири дзвонила, – обурено повідомляла мені Наташа через місяць після свого заміжжя, – вона сказала, що грошей за квартиру їй так і не перевели в цьому місяці! Що за справи?

-Не буде більше грошей, – мій Слава не витримав, – я платив за тебе, ти вчилася, ти сестра моєї дружини, а тепер ти закінчила інститут, ти заміжня, влаштовуйтеся на роботу і самі сплачуйте знімне житло.

Незадоволена закінченням халяви сестра подзвонила мамі. Та намагалася знову звернутися до моєї совісті, але я була категорична:

-Мама, ти народила сестру, щоб я до сивого волосся її утримувала? Досить, – відповіла я, – нехай заробляють з чоловіком самі.

Квартиру в тому місяці для сестри оплатила мама. Наташа влаштувалася на роботу, зрозумівши, що грошей не буде. Її чоловік теж знайшов якесь місце. Але наші проблеми не закінчилися.

Льова працював на одному місці не більше 3-4 місяців, а потім ще стільки ж перебував у пошуку. А потім Наташа і прийшла за нього просити, щоб Слава взяв його до себе:

-У мене дитина буде, – нила сестра, –  ми будемо за квартиру платити.

Славка, рипнувши зубами, погодився, але сказав, що допомагає в останній раз. Останній раз тривав 3 місяці. А потім: “Льова проспав”, “у Льови температура”, “Льова не зміг двері закрити, замок забарахлив”.

Льові довелося звільнитися, а Наташа була вже в декретній відпустці. За грошима вона прийшла до мене:

-Я ж вaгiтна, ти повинна мені допомогти! Мама сказала, що ти зобов’язана, ти ж мені старша сестра.

Може і некрасиво я поступила, але я відповіла:

-Я все життя була зобов’язана. Досить на мене навалювати свої проблеми, я теж чекаю дитину, так-так, другої дитини. Я допомагала тобі, поки ти вчилася, точніше, допомагав мій чоловік. Скільки можна? Не можна вішати мені на шию свої проблеми нескінченно. Вчіться самостійності.

Якщо розсудити, сестрі 26 років, її чоловікові 28. Нам з чоловіком вони не діти і у нас немає обов’язку їх утримувати. А вaгiтність? Сестра повинна була думати головою, ніж вони будуть жити.

Через тиждень пролунав очікуваний дзвінок від мами:

-Наташа з чоловіком приїхали жити до мене, – кричала на мене, – ти відмовила у допомозі сестрі, яка чекає на дитину, хоча сама вaгiтна, у тебе немає серця! На що я буду їх трьох утримувати?

-Мама, а на що я буду утримувати їх трьох? Мені скоро в декрет, а мій чоловік і так зробив достатньо для моєї сестри. Досить опікати. Інакше вона ніколи не навчиться жити самостійно.

На це мені побажали усіляких бід: щоб чоловік мене кинув, щоб діти мої голодували.

Я поклала трубку. Спілкуватися з мамою і сестрою я після таких побажань не хочу.

Джерело.

Related Post

facebook