fbpx
Життєві історії
Не знаю, що сталося, але на ранок чоловік передумав їхати на заробітки, сказав, що його мама правильно каже, житло у нас є, і ми переїжджаємо до свекрухи

З батьками ми не жили жодного дня, відразу після весілля ми з чоловіком винайняли житло собі і стали думати, як заробити на квартиру. Мої батьки сприйняли спокійно відмову жити з ними, а от свекруха ніяк не могла заспокоїтися, що ми відкинули таку її щедру пропозицію.

Олеся Петрівна нещодавно вийшла на пенсію, а перед тим вона працювала на керівній посаді держслужбовцем, то ж все тримати під контролем було в її характері. Жила вона одна в шикарному будинку на околиці міста, свекра не стало ще кілька років тому. Після виходу на пенсію свекрусі стало нудно вдома, і вона вирішила зайнятися нашою сім’єю.

Жили ми з чоловіком добре, на мамині витівки намагалися не звертати уваги. Чоловік знайшов непогану роботу, я також. На життя цілком вистачало, а ось із накопиченнями було складніше. Я розуміла, що з такими темпами ми будемо збирати ще довго і треба щось робити.

Близько пів року тому чоловікові його друг запропонував чудовий варіант роботи. Треба їхати з бригадою за кордон, робота пов’язана з будівництвом, гроші там можна заробити непогані. Друг сказав, що він собі за два роки квартиру взяв без жодних кредитів.

Ми стали радитися, що робити. Нам обом хотілося пошвидше придбати своє житло, тому ми вирішили, що чоловік на рік-два поїде в Чехію на заробітки. Але про це дізналася його мама і почала говорити, що це не найкраща ідея, мовляв, навіщо сину кудись їхати, якщо житло у неї є – великий будинок, який завжди нас чекає. Жити окремо – не діло, так сім’ї руйнуються.

Не знаю, що сталося, але на ранок чоловік передумав їхати на заробітки, сказав, що його мама правильно каже, житло у нас є, і ми переїжджаємо до свекрухи.

Від несподіванки я не знала що сказати, а чоловік вже на наступний день почав пакувати валізи. Ми стали жити з його мамою. У нас і справді з’явилася можливість трохи більше відкладати, але в порівнянні з тим, що він міг заробити за кордоном, це було значно менше.

В домі свекрухи і справді було багато місця, але спокою не було. Олесю Петрівну цікавило абсолютно все – коли ми прокидаємося, що їмо, як збираємося провести свій день. Вона не дозволяла поставити замок в нашій кімнаті і без проблем могла зайти до нас в будь-який момент.

Через пів року такого життя чоловік зрозумів, що зробив помилку, відмовившись від пропозиції друга, він за ці кілька місяців вже непогано заробив би. Тому він знову знайшов того товариша і запитав, чи є ще робота для нього. Той сказав, що є, і чоловік почав збиратися. Цього разу він вже все твердо вирішив.

Але є одна проблемка – свекруха сказала, що поки чоловік буде на заробітках, я маю жити з нею. Найцікавіше, що мій чоловік теж так вважає. А я не хочу. Що мені робити?

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page