Не знаю, Івасику, що ти собі таке вибрав. Ні краси, ні багатства. Та вона колготи зашиває, я зайшла і бачу, що Настя твоя дирки штопає, замість того, щоб викинути ці колготи у смітник, – Люба ніяк не могла заспокоїтися, вона не могла змиритися з вибором сина, тому і постійно вишукувала щось погане в невістці. – Мамо, мені вона підходить, дались тобі ті дирки. Настя для мене – найкраща. А те, що зашиває колготи, а не викидає, то навпаки, добре, значить вона у мене заощадлива, – пробував заступитися за свою дружину Іван. – Ага, скоро і ти біля цієї заощадливої дружини будеш в дірявих шкарпетках ходити, – артистично закочувала очі мама

– Не знаю, Івасику, що ти собі таке вибрав. Ні краси, ні багатства. Та вона колготи зашиває, я зайшла і бачу, що Настя твоя дирки штопає, замість того, щоб викинути ці колготи у смітник, – Люба ніяк не могла заспокоїтися, вона не могла змиритися з вибором сина, тому і постійно вишукувала щось погане в невістці.

– Мамо, мені вона підходить, дались тобі ті дирки. Настя для мене – найкраща. А те, що зашиває колготи, а не викидає, то навпаки, добре, значить вона у мене заощадлива, – пробував заступитися за свою дружину Іван.

– Ага, скоро і ти біля цієї заощадливої дружини будеш в дірявих шкарпетках ходити, – артистично закочувала очі мама.

– Не буду, бо ж Настя зашиє, – намагався перевести їхню серйозну розмову на жарт Іван.

Проте Любі було не до жартів, вона була переконана, що син зробив неправильний вибір. Ну як можна було вибрати цю Настю, коли за нього готова була вийти заміж кожна дівчина з їхнього села?

Люба махнула рукою на вибір сина, і щоб зайвий раз не дратуватися, вирішила, що поїде за кордон на заробітки.

“Куплю собі однокімнатну квартиру, а вони нехай живуть як знають” – вирішила Люба, і поїхала в Італію.

Заробляла вона непогано, по тисячі євро в місяць, але жодного євро сину не висилала, ніяк не могла йому пробачити того, що він її ослухався коли дружину собі вибирав. Гроші Люба акуратно на купку складала. Порахувала, що для того, щоб заробити на квартиру, треба років 5.

– Мамо, як ти? Чого додому не приїжджаєш? – Іван не на жарт хвилювався.

– Чого мені їхати? Я краще тут посиджу і грошей зароблю, – буркнула Люба, а про себе подумала, “грошей хочуть, але я їм нічого не дам”.

Приїхала Люба додому не через 5 років, як планувала, і не для покупки квартири. Повернулася через два роки, бо захворіла. Довелося всі гроші, які вона збирала на квартиру, витратити на лікування, бо ж здоров’я важливіше за квартиру.

І саме в цій ситуації себе проявила невістка. Настя не відходила від свекрухи, щодня бігала до неї в лікарню, варила свіженькі бульйони і робила салатик із бурячка.

Люба явно не очікувала від неї такого, тому спочатку з недовірою поставилася, а потім була приємно здивована. Їй очі наче відкрилися, вона зрозуміла нарешті, як помилялася. Насправді її сину дуже пощастило з дружиною, адже головна чеснота Насті була її людяність.

Трохи одужавши і ставши на ноги, Люба вирішила, що знову повертатиметься на заробітки, адже грошей у неї зовсім не залишилося.

– Мамо, а може вам не треба тих заробітків, залишайтесь вдома. Внуків будете глядіти. Якось проживемо, – запропонував Іван.

Але Люба не погодилася, бо мала в голові новий план – тепер вона уже вирішила, що поїде і заробить дітям на квартиру.

Яким же було її здивування, коли через три роки син їй зателефонував в Італію і сказав, що вони з Настею хочуть купити собі квартиру, поки що однокімнатну і в обжитому будинку, але з часом куплять більшу.

Тоді Люба нічого не сказала, але попросила сина, щоб той зачекав з покупкою. А коли приїхала додому, то віддала всі гроші, які зібрала за цей час, і наполягла на тому, щоб молодята відразу більше житло купували.

Іван не хотів від мами нічого брати, бо розумів, як важко їй це далося, але Люба наполягла. Вона була щиро рада за сина і невістку. Адже вони своїм розумом, своїми силами і своєю заощадливістю змогли назбирати на однокімнатну квартиру, а це вже неабищо, і жодного разу в неї не попросили грошей.

– Беріть синку, вам зараз потрібніше, а я обов’язково ще собі зароблю, – сказала Люба.

Якщо чесно, то їй було соромно за те зауваження за зашиті колготи. Невістка, до речі, і досі на собі економить, не купує зайвої розкоші, і колготи досі зашиває. Але хіба це погана риса?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page