fbpx
Життєві історії
Не знаю чому, але чоловік оформив наш новий будинок на свою маму. Я про це лише нещодавно випадково дізналася. А от коли справа дійшла до моєї мами, він відмовився допомагати. Моя мама часто хворіє, і я запропонувала забрати її до нас, так як мені важко часто їздити до неї. Чоловік сказав, що він проти. Правда, дозволив платити сусідці, щоб вона провідувала маму, і допомагала їй

Я завжди вважала, що для того, щоб сім’я була міцною, не треба підпускати занадто близько родичів. При чому, з обох сторін. У мене залишилася лише мама, вона живе в селі, за багато кілометрів від нас. До нас вона ніколи не приїжджає, бо ще тримає господарство. Я намагаюся її відвідувати раз на місяць.

Ми з чоловіком в шлюбі вже п’ятнадцять років. У нас двоє дітей. Старшому синові десять років, доньці три рочки. Коли ми тільки одружилися, жили матеріально дуже важко, грошей на все не вистачало. І я, і чоловік із звичайних, небагатих сімей. Житла свого не було, ми тулилися у моїх дідуся і бабусі в старому будинку.

Там же і народився наш первісток. Чоловік намагався організувати свій бізнес. І скоро у нього вийшло і наші справи пішли на лад. І через років п’ять у нашій сім’ї з’явилися серйозні гроші. Тепер ми заможні люди і можемо собі багато дозволити.

Ми купили хорошу квартиру, два автомобілі, часто виїжджаємо на відпочинок за кордон. Коли син пішов у перший клас, я народила дівчинку. Чоловік був просто в захваті. Природно, я не працювала, займалася тільки дітьми і будинком. Справи в його фірмі з кожним роком йшли все краще. Тоді він прийняв на роботу своїх рідних брата і сестру. Зарплату їм зробив просто космічну.

За кілька років роботи у чоловіка його родичі купили собі квартири і машини. Ми побудували прекрасний будинок в передмісті, який передбачався для наших дітей. Але чоловік поки-що заселив туди своїх батьків. Вони обіцяють, що віддадуть усе онукам. Але фактично зараз вони допомагають тільки своїй дочці. Про онуків свекруха і зараз згадує дуже рідко, то чи варто сподіватися, що вона згадає про них при складанні заповіту.

Не знаю чому, але чоловік оформив будинок на свою маму. Я про це лише нещодавно випадково дізналася. А от коли справа дійшла до моєї мами, він відмовився допомагати. Моя мама часто хворіє, і я запропонувала забрати її до нас, так як мені важко часто їздити до неї. Чоловік сказав, що він проти. Правда, дозволив платити сусідці, щоб вона провідувала маму, і допомагала їй.

Мені було дуже прикро, чому має бути така несправедливість – його батькам наш новий будинок, а моїй мамі – сусідка-доглядальниця.

Зате про всіх своїх родичів він не перестає дбати, зараз їм йде велика частина доходів від бізнесу чоловіка. Звичайно, мені вистачає, але якось дуже прикро, що коли бізнес чоловіка тільки будувався, рідні чоловіка і в помині поруч не було, щоб допомогти хоч чимось, а тепер всі крутяться навколо мого чоловіка.

Я намагаюся йому про це сказати, але він говорить, щоб я не втручалася не в свою справу. Радиться він тільки з ними, а я дізнаюся про все останньою. І за маму прикро. Якось не по-людськи це, нечесно…

Фото ілюстративне – she.ngs.

facebook