Те, що в житті буває по-різному я знала, але я б ніколи не могла повірити, що рідна мама захоче забрати у мене майно. Невже матір справді здатна на таке?
Загалом, мати з батьком розійшлися відразу після мого народження. У них була оформлена двокімнатна квартира на двох. Через деякий час мати зійшлася з чоловіком, який для чогось вирішив мене офіційно всиновити, і паралельно отримати прописку в нашій квартирі. Батько погодився на це, але там були свої нюанси – таким чином він позбувся аліментів на найближчі майже 15 років, а на моє ім’я була переписана його частка в квартирі.
Так ми і жили, і поки я була дитиною, питання про поділ майна не стояло. Скажу відразу, що з вітчимом відносини у мене так собі, так як він любитель оковитої, а, відповідно, на роботах довго не затримується. Але мама все це терпить, очевидно, їй це подобається.
Не так давно не стало моєї бабусі, маминої мами. Вона залишила спадок, щось батькам, щось мені, за заповітом. Мені дістався дачний будиночок з ділянкою в дванадцять соток. Я подумала, що це дуже непоганий старт для входження в доросле життя. Я якраз збиралася заміж.
У підсумку, я продала дачу і пригледіла собі квартирку, однокімнатну, але простору. Отриманих від продажу дачі грошей не вистачало, вони покривали лише дві третіх покупки. Додавши зі своїх накопичень ще кілька десятків тисяч, я звернулася до матері за допомогою, на що вона відповіла мені згодою і взявши кредит у банку, позичила 50 тисяч гривень.
Для мене було великим подарунком, коли мама сказала, що гроші віддавати не треба, так як я на той момент вже зустрічалася з хлопцем і ми планували весілля. Типу ці гроші підуть мені, як весільний подарунок, але наперед. Спасибі, звичайно, але ця історія мала неприємне продовження.
Ми відгуляли весілля і почали жити своїм життям і тут мама каже, що зараз квартира у мене є лише завдяки їй, тому я просто зобов’язана віддати своєму «новому» батькові свою частку в квартирі, щоб вони жили спокійно і я на неї не претендувала.
Мене це дуже сильно приголомшило, так як здебільшого мені квартиру допомогла купити бабуся, а гроші, які я отримала від матері, були її подарунком на весілля, з її ж слів. Але і це ще не все, на роздуми вона дала мені місяць, після чого я повинна буду виплачувати її кредит, так як батька знову звільнили з роботи і у неї немає грошей його тягнути.
Мені було дуже прикро і неприємно. Виходить, що мама хоче забрати від мене, рідної доньки, майно, щоб віддати його практично чужій людині. Адже вітчим нам ніхто, за великим рахунком. Для себе я вирішила поступити так – переписати свою частку на матір, а вона вже нехай, що хоче, то і вирішує.
А заодно і менше бачитися зі своєю «ріднею», навіть, якщо доведеться закривати кредит самостійно, причому чоловік готовий його виплачувати. Прикро за маму. Але дякую Богу, що хоч чоловік мені попався хороший.
Фото ілюстративне – supersadovnik.
