Колись давно мама чоловіка розлучилася з його батьком, вони з братом були ще зовсім малими дітьми.
Катерині Василівні було дуже непросто в ті часи, адже вона заробляла мало. Але то була її улюблена робота: дуже хороший колектив, гарні відносини між колегами, вона два рази йшла звідти в декрет і все було добре. Єдиний мінус був в роботі моєї свекрухи, на той час, це її невелика зарплата. Коли чоловік працював, то грошей на життя цілком вистачало, а коли він покинув свою сім’ю, то тієї невеличкої суми, яку заробляла дружина, стало не вистачати їй і дітям.
Тоді якраз сестра Катерини Василівни сказала, що на їх підприємстві звільнився головний бухгалтер, на його місце поки не знайшли працівника, адже ніхто не хоче брати на себе таку відповідальність.
Катерина Василівна не хотіла звільнятися зі своєї улюбленої роботи, але довелося її залишити і влаштуватися головним бухгалтером на велике підприємство тільки заради грошей, щоб вистачало на дітей.
Свекруха ніколи не мала часу на відпочинок, з ранку до вечора була на роботі, вдома прала, готувала, прибирала і займалася дітьми. Про чоловіка вона нічого не знала, він більше в її житті не з’являвся, ніколи нічим не допомагав, тому вона сама заробляла на всіх.
А потім ми з Миколою одружилися, стали жити на орендованій квартирі, чоловік вже забезпечував себе сам. Його матері стало жити легше, адже забезпечувала вона тепер тільки себе і меншого сина Івана.
Свекруха стала гарно одягатися, ходила в салони, робила манікюр. А нещодавно сказала моєму чоловікові, що втомилася на своїй роботі, хоча їй лише 57 років, повідомила, що звільняється. Піде працювати на спокійну роботу, хоч там платять копійки, зате працювати потрібно всього 3 години в день. Свекруха сказала, що тепер може собі дозволити більше відпочивати, адже у неї є два сини і вони мають подбати про матір.
Дуже показово це було саме тим, що мама чоловіка сказала це перед тим, як брат чоловіка збирався в армію. Виходить, утримувати свою маму має лише мій чоловік.
Я намагалася пояснити Миколі, що в нас маленька дитина і, хоч я виходжу з декрету, але у нас квартира куплена в кредит і повертати гроші нам потрібно ще років 7. Та чоловік, спустивши голову, сказав, що мама вже звільнилася, заробляє копійки і він не може залишити маму, адже всім, що є в нього в житті, Микола завдячує своїй мамі.
Виходить, що тепер мій чоловік все життя має віддавати частину наших грошей своїй мамі, хоча вона ще й сама може добре заробляти. Брат чоловіка має зовсім не такий характер, він маму забезпечувати не буде, він не такий відповідальний. А Микола добрий, мами не залишить, але ж вона ще молода жінка. Нам що, ще 30 років її годувати?
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
