fbpx
Життєві історії
Не так давно Катерина дізналася, що бабуся заповіла свою трикімнатну квартиру в центрі міста тільки старшій внучці. Катерину заповіт зовсім обійшов стороною. – Мамо, чому так вийшло? Чому бабуся заповіла квартиру тільки їй? Я ж теж її рідна внучка? Чим я гірша, хіба я не любила свою бабусю? Чому вона зробила такий вибір? – з сумом переступила поріг маминого дому Катя. Мама сказала, що заповість Катерині свою квартиру. А сама знала, що це неправда. Вона теж віддасть її своїй старшій доньці

Вже багато років я дуже добре знаю цю сім’ю, але не можу зрозуміти, як можна любити рідних дітей по різному, або взагалі любити одну лише дитину, а іншу – не сприймати зовсім.

Катерині зараз вже 38 років. Має хорошого чоловіка та діток. А ще є у Катерини є старша сестра, з якою вони все життя конкурують між собою та ніяк помиритися не можуть й досі.

Все почалося з того, що Катерина народилася в той час, коли місце улюбленої доньки в її сім’ї було вже зайнято.

Недарма багато батьків, бабусі та дідусі таку увагу надають своїм первісткам. Решта дітей, дуже часто, такі як й Катерина, особливого захоплення та такої трепетної турботи вже не викликають, всі зайняті первістком, все вже було пройдено.

Завжди старша сестра була на чотири роки розумніша та кмітливіша за молодшу. Вона ж, як і має бути, першою пішла навчатися в школу, першою навчилася читати, грати на фортепіано. І коли вже Катерина опанувала читанням в свої п’ять років, цьому ніхто з рідних людей особливо не здивувався, та навіть більше, не дуже й зрадів. Як же, у нас вже є, ким пишатися, старша сестра вже давно досягла цього і без особливих зусиль. Подумаєш, читати навчилася. Сестра вже тризначні числа ділить, сама вірші пише, найкраще в групі танцює, а як вона вірші гарно розповідає, усі аж захоплюються.

Так було завжди у їхній родині. Катерину менше хвалили, можна сказати, навіть дуже рідко. З нею вже менше займалися, на ню менше витрачали часу. Просили старшу сестру доглянути, пограти, погодувати, а та робила все нашвидкоруч, аби швидше позбутися якогось завдання та обов’язку, а частіше геть відмовлялася, але, таке враження, що всі робили вигляд, наче нічого не помічають, наче так потрібно.

З раннього дитинства сама Катерина намагалася довести своїм батькам, що вона не гірше, ніж її рідна сестра. Вона намагалася краще вчитися, теж пішла вчитися грі на фортепіано, хоча це було зовсім їй не до душі, але вона намагалася хоч у чомусь обійти сестру.

Але всі її спроби були марні. Що б Катерина не робила, все виходило гірше ніж у сестри, адже вона обирала не свої захоплення, а те, що робить сестра, аби хоч щось зробити краще за неї, щоб і її досягненнями пишалися батьки. Звичайно, у сестри було чотири роки різниці. Вона була завжди успішнішою у всьому, адже робила те, що їй до душі, що їй подобається.

Ставши дорослою, Катерина не припинила своєї конкуренції. Сестра народила одну дитину, вона двох. Сестра вийшла заміж один раз, вона двічі. І так у всьому.

Катерина вже й не помічала, що несвідомо демонструє дитячі комплекси. Само собою, відносини сестер були не дуже дружні та добрі, але ж інакше і бути не могло. Тут не було щирості, любові, не було взаєморозуміння, хоча вони і намагалися підтримувати родинний зв’язок, але теплоти рідних людей між ними ніколи не було.

Дуже часто при зустрічі, вони намагалися одна одній розповідати про успіхи своїх дітей, щоб і тут позмагатися між собою, хто краще й дітей виховує, хто в чому кращий, і коли я це чула, то вставала і просто йшла геть, адже це було важко чути. Я не розуміла, чому вони й своїх дітей настроюють один проти одного.

Зрозуміло, що виною таких відносин в родині стали батьки та найрідніші люди. Чому їм в голову не приходило, що порівнювати сестер – це не правильно? Чому вони завжди виділяли одну дочку, не помічаючи успіхів іншої? Адже всі люди різні, однакових не буває, завжди хтось у чомусь буде кращим.

З розмов з бабусею, Катерина ще з дитинства зрозуміла, що мама особливо не хотіла другу дитину. Що родичі її відмовляли, посилаючись на проблеми з квартирою, з роботою та зарплатою, пророкували вічну роль домогосподарки при дітях і чоловікові, на шкоду кар’єрі. Загалом, так воно і вийшло. Її батьки вже не любили, так як старшу донечку.

А у Катерини на все життя залишилася образа і на батьків, і на сестру. Але особливо її обурила ситуація, коли вона дізналася, що бабуся заповіла свою трикімнатну квартиру в центрі міста тільки старшій внучці. Катерину заповіт зовсім обійшов стороною.

– Мамо, чому так вийшло? Чому бабуся заповіла квартиру тільки їй? Я ж теж її рідна внучка? Чим я гірша, хіба я не любила свою бабусю? Чому вона зробила такий вибір?

Катерина все ніяк не могла зрозуміти, як так можна вчинити, адже це дуже несправедливо. На що мама спокійно відповіла, не розуміючи образи:

– Ну, твоя бабуся вирішила, що тобі залишиться квартира після нас з татом.

Ось так. Навіть тут Катерину обійшли в заповіті. Адже мама в душі знала, що її меншій доньці навіть їх квартира не дістанеться, вони готують її для старшої доньки.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

facebook