З моїм чоловіком Устимом ми одружилися відносно не так вже й давно. З дня нашого весілля минуло лише трохи менше року. А зараз у нашій сім’ї, на жаль, з’явилися якісь непорозуміння одні, з кожним днем все більше і більше. Я дуже хотіла б їх вирішити чим швидше.
До шлюбу ми з Устимом жили завжди окремо. Я була проти того, щоб з’їжджатися ще до весілля, і переїхала до нього тільки тоді, коли ми вже були у шлюбі, коли буди чоловіком та дружиною. Перші місяці спільного нашого життя далися нам непросто, думаю кожна сім’я мене зрозуміє, адже саме в цей період люди якраз звикають одне до одного.
Ми були щасливі від того, що тепер цілими днями можемо бути разом, радіти життю і цінувати кожну хвилину проведену разом, а потім романтика якось швидко минула, і почалися якісь суцільні непорозуміння з приводу нашого спільного домашнього побуту.
Устим – має дуже непростий характер. Він вважає, що обов’язки по дому діляться на чоловічі і жіночі, і що кожен з нас повинен займатися виключно лише своєю справою. Скільки я не намагалася йому довести, він так і не визнав того, що так звані “жіночі домашні обов’язки” потрібно виконувати кожен день, витрачаючи багато часу і сил на все це, а необхідність в тому, щоб поправити поличку якусь або полагодити кран на кухні чи в ванній кімнаті – виникає не так уже й часто, якщо не сказати, що дуже рідко.
Хоча врешті мені довелося поступитися Устимові, оскільки, не дивлячись ні на що, я його щиро кохаю, і хочу зберегти наш шлюб, як би там не повелося. Думала, що буду робити всі домашні справи в пів сили, щоб це не забирало багато енергії та часу, і періодично купувати напівфабрикати, щоб не простоювати годинами біля плити вдома втомленій після роботи, адже мені й на роботі вистачає. На якийсь час це таки трохи спрацювало, суперечки з чоловіком припинилися на деякий час.
Однак нещодавно, зовсім несподівано, Устим сказав мені: “Ми з мамою порадилися між собою, і вирішили з нею, що ти недостатньо хороша господиня, і що тобі потрібно більше часу приділяти усім справам вдома”. Але я взагалі не розумію, чому я повинна тримати весь побут на собі, чому вся домашня робота має бути лише на моїх плечах, якщо ми з ним працюємо практично однаково і в той самий час приходимо з роботи разом, і я втомлююся так само, як і він.
У нас спільний сімейний бюджет, в який я вкладаю приблизно стільки ж грошей, як і Устим. І після робочого дня мені теж хочеться зручно вмоститися на дивані і трохи відпочивати. Хочеться, щоб хтось нагодував мене свіжоприготовленою смачною вечерею, і виправ мені усі мої речі. Але, незважаючи на це, я йду і готую вечерю для нас обох з чоловіком, прибираю за нашим котом і мию завжди весь посуд сама. Хіба це справедливо?
після роботи приходимо разом, чоловік сідає біля телевізора, а я беруся за приготування вечері, перу, прасую одяг, потім прибираю і мию посуд. А вранці збираємося на роботу знову разом, але мені потрібно ще сніданок приготувати. Ну хіба це справедливо.
Будь-який інший чоловік на його місці був би щасливий тому, що я для нього роблю, а моєму коханому і цього мало.
Устим ще й скаржиться на те, що я рідко готую, а купую вже готові страви і напівфабрикати, що вдома у нас часто буває брудно, і що іноді посуд брудний по кілька днів стоїть. При цьому йому навіть лампочку лінь зайвий раз вкрутити тоді, коли це потрібно, доводиться мені дуже часто по кілька разів нагадувати про це, і іноді замість того, щоб зробити щось самому в нашому домі – Устим, не задумуючись, витрачає гроші з нашого загального бюджету на виклик майстра до нас додому замість того, щоб самому щось зробити.
Я запропонувала йому варіант вирішення цієї ситуації: я б могла піти з роботи і сидіти вдома, щоб більше часу приділяти домашнім справам, але такий варіант мого чоловіка зовсім не влаштовує. Він каже, що в цьому випадку нам доведеться розлучитися з ним, так як він не збирається постійно мене ось так забезпечувати все життя.
Ніяк не збагну, як можна вирішити це непорозуміння, яке заважає нам зараз, зберігши у нашій сім’ї хороші відносини. Я готова Устимові поступатися в дрібницях, але не хочу працювати в дві зміни. Що я роблю не так? Чому у мене є справи, які я щодня зобов’язана виконувати вдома після роботи, а в нього ні? Чи це усі сім’ї живуть так разом? Невже жінка має постійно працювати, а чоловік лише має час на відпочинок?
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
