fbpx
Життєві історії
Не хоче мама чоловіка більше жити в селі, вирішила, що було б добре переїхати ближче до нас. І квартира є, але вона належить мені, тому я не впевнена, чи варто впускати туди свекруху

Ми з чоловіком добре живемо, і я б не хотіла псувати з ним стосунки через його маму. Свекруха вирішила, що більше не хоче жити в селі, а воліла б переїхати в місто, поближче до нас. Крім того, що і квартира вільна є, але житло належить мені.

Зараз я у другому шлюбі, з колишнім чоловіком ми не зійшлися характерами. До другого шлюбу я підійшла з успішною кар’єрою та двома квартирами. Одну я сама заробила, зробила там гарний ремонт на свій смак, другу — невелику однокімнатну бабусю залишила у спадок. Я здаю її в оренду.

До одруження зі мною, Володимир жив із мамою у невеликому приватному будинку. Раніше він з мамою та братом жив у квартирі, але потім брат обзавівся сім’єю і було ухвалено рішення переїхати до приватного будинку. Будинок вимагав ремонту та постійних вкладень. Так і пішло: що запрацюють, вкладають у цей будинок, то покрівля потекла, то стіна промерзає…

Весілля грати не стали, просто розписалися, нещодавно у нас народилася дитина. Останнім часом до нас в гості зачастила свекруха. Мама чоловіка постійно скаржиться, що їй у будинку жити важко одній. То вона жила із сином, він і за ділянкою стежив і будинок ремонтував, а зараз вона не справляється.

Спочатку свекруха пропонувала нам переїхати до неї, вона і з малюком допоможе, та й спільними зусиллями будинок відремонтуємо. Вона у фарбах описувала райське життя у своїй хаті, вийдеш із дому — все цвіте. Це не те, що панель коробка з вікном. А дитині як добре буде.

Зрозумівши, що ми цю ідею не підтримали, свекруха почала говорити, що їй важко одній в селі. І вона хотіла б ближче до нас переїхати. Тоді я запропонувала свекрусі, продати будинок і купити квартиру – і до нас буде ближче, і турбот буде менше.

Але свекруха ображено сказала: «Не всі мають можливість купити квартиру, за будинок дадуть мало, на квартиру не вистачить».

Я вже забула про цю розмову, але нещодавно свекруха чітко висловилася, чого насправді вона хоче.

– Може мені переїхати до твоєї однокімнатної квартири. Вона й до вас ближче, приїжджатиму з онуком водитися, та й важко мені в домі однієї. А мій будинок буде у нас як дача, – запропонувала вона.

Я сказала, що не готова відразу дати відповідь, мені треба подумати. Але, як тільки за свекрухою зачинилися двері, я вирішила серйозно поговорити з чоловіком.

— Я все розумію, – кажу, — це твоя мама, але в неї є двоє дорослих синів, один із яких, живе в її квартирі, то чому я маю вирішувати її житлові проблеми?

Володимир образився, мовляв, тоді яка ми сім’я, якщо у кожного свої проблеми? Він просить мене, щоб я впустила його маму в свою квартиру, можна спробувати хоча б на зиму. Йому я теж сказала, що подумаю. А сама не знаю, що мені робити.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page