Часто мене дивує «набожність» деяких віруючих, які подають записки на Службу Божу, і дуже сваряться зі священиком, якщо їх не зачитали. Коли пояснюєш, що священик відправляв в цьому намірі Євхаристію, цього не вистачає. «А я думав (ла), що як не зачиталось, то й не відправилось…», – кажуть вони. Я ставлю собі питання: що більше ображає Бога: те, що я не прочитав всіх імен, чи те, що людина не довіряє, що «Отець ваш небесний знає, чого вам треба, перш ніж ви просите в Нього» (Мт 6, 8)?
Господь і так знає всі наші потреби, ми не мусимо приходити до церкви із списком прохань, в яких все маємо перерахувати Богові.
Для чого ж нам молитися, коли Бог і так все знає? Можна з упевненістю сказати, що наша молитва потрібна в першу чергу нам особисто.
Уся молитва «Отче наш» показує ієрархію наших людських потреб, ця молитва вчить, що спершу ми повинні хотіти. Вона має певну структуру, в якій на першому місці стоять духовні потреби, а на другому – матеріальні… Лейтмотивом всієї молитви «Отче наш», як і цілого християнського життя, є слова самого Ісуса Христа: «Шукайте перше Царство Боже та його справедливість, а все те вам докладеться» (Мт 6, 33).
З чого починається молитва «Отче наш»? З усвідомлення перед ким на молитві стаєш: «Отче наш, що єси на небесах»: Перед усім Бог – наш Батько, він кожного з нас любить, про кожного з нас дбає. Це усвідомлення, що Бог є кимось дуже близьким тобі і позбавляє непотрібної (язичницької) офіційності з наведенням тисячі титулів і прикмет Бога. Бог є нашим Отцем – це найважливіший титул, який Господь ставить на перше місце. І ми дійсно потребуємо такого Отця. Бог і так ставиться до нас як Батько до своїх дітей, а от ми про це часто забуваємо, а молитва нам пригадує цю істину, допомагаючи нам наблизитися до Бога.
Читайте також: У ЛЮДЕЙ, ЯКІ ДОСЯГЛИ 50 РОКІВ, ЗАПИТАЛИ, ЩО Б ВОНИ ЗРОБИЛИ, ЯКБИ ПОВЕРНУЛИСЯ НА 20 РОКІВ НАЗАД
Кожне прохання у молитві допомагає нам усвідомити те, що дійсно важливе для нас і для нашого життя і, одночасно, допомагає відкинути все другорядне… Молитва не тільки нам пригадує якісь істини, але підносить наше серце до Бога, саме це є метою молитви.
Якщо я завжди буду сприймати Бога виключно як суворого суддю, то чи мій дух зможе піднестися до нього? Ні, мій дух буде перебувати в страхові.
Дар молитви є цілковитою благодаттю і жодні методики не допоможуть нам «осягнути Бога», бо Бог є ініціатором молитви, проте ми, як це не дивно, можемо перешкодити Богу зустрітися з нами браком відповідної постави на молитві, тобто язичницькою поставою «велемовності», яка зраджує недовіру і страх перед Богом.
Джерело: CREDO
