Я з сином навесні поїхала в Італію з сусідкою. Тамара теж має донечку, ми тут вирішили тимчасово влаштуватися, поки в нас вдома такі непрості часи, так і дітям спокійніше і нам легше.
Вдома залишився мій чоловік з мамою, адже свекруха живе з нами, вірніше це її хата, але вона вже старенька, ми доглядаємо декілька років її. Мама чоловіка практично нічого не робить сама.
Ми з Тамарою діток влаштували в школу, а самі знайшли роботу, пакуємо різні дрібні товари на складі. Живемо в невеличкому містечку, тому грошей на життя вистачає, волонтери допомагають, загалом, вирішили цей час, поки живемо за кордоном, використати з користю і ще й заробити трохи грошей.
Ми з Тамарою добре розуміємо, що навіть тисяча євро в Україні чималі гроші, тому були раді й невеликим заробіткам.
Поки я була за кордоном, до чоловіка з мамою сестра приїхала з міста. Казала, що в неї неспокійно, вона не може залишитися там з дітьми й чоловіка забрала з собою, бо без роботи залишився він.
Я була заклопотана своїми справами, та й звісно була не проти, адже будинок свекрухи, хоча за всі роки, що ми з нею там жили, гарно його розбудували, зробили якісний ремонт, світло й газ провели за свої кошти, загалом, від маминої старої хати нічого не залишилося там.
Чоловікові я щомісяця пересилала гроші, просила, щоб вдома відкладав на майбутнє, адже часи непрості. Дмитро обіцяв, що відкладатиме, ще й сам підробітки в селі шукав, щоб на життя щось заробити.
А на початку вересня ми з Тамарою повернулися додому. Виявляється сестра чоловіка з сім’єю поїхала в місто додому назад, в селі жити вони не можуть, умови для них тут, бачте, не такі. Та й господарство тримаємо, доглядати потрібно за ним і за мамою старенькою, а зовиця до такого не звикла.
Але найприкріше, що чекало мене, що в чоловіка не виявилося тих грошей, він їх позичив сестрі. Дмитро казав, що вона постійно ходила сумною, дуже хотіла додому, тому просила, щоб Дмитро позичив гроші, вони повернуться в місто, будуть шукати роботу там. А коли зароблять щось, то гроші віддадуть.
Мені дуже прикро, що Дмитро віддав майже усі гроші і навіть не запитав дозволу у мене, а сестра скористалася його добротою, і випросила гроші, щоб нічого не знала я.
Зовиця вже місяць в місті живе, роботу так і не знайшла, і чоловік напевно ще нічого не шукає. Гроші кажуть, що віддати не можуть, бо з них майже нічого не залишилося, лише обіцяють, що швидко повернуть. Я зараз маю лише 1000 євро, які привезла з собою, коли поверталася додому, це все, що в нас зараз є.
Я не знаю, що мені тепер робити. Як в зовиці гроші забрати? не думаю що вона мені їх швидко віддасть, якщо віддасть взагалі. Прикро дуже, образу маю на чоловіка, хоча розумію, що він нічого поганого не хотів. Але для чого так зробив? Як міг повірити сестрі і в мене нічого не запитати?
Фото ілюстративне.
