fbpx
Життєві історії
Навесні мені подзвонила сестра. Надія сказала, що будуть купувати будинок у нашому селі. Вона багатша за мене, двоповерховий будинок купили з чоловіком. Як я тоді зраділа, всю весну і літо допомагала їй. Влітку ми святкуємо три дні народження: моє, моєї сестри та моєї доньки. Спочатку день народження був у сестри. Коли з’їхалася вся родина, не могли натішитися, як моя сестра гарно живе: великий будинок, гарний город та квітник, басейн. Усі говорили, що я вже 10 років в селі живу, а й досі бідую. Потім день народження був у мене, я наготувала багато різних смаколиків. Та родичі сказали, що у мене мала хата, їм тісно, щоб я усі страви несла до сестри, бо вони поїдуть додому

В той день, коли мені подзвонила моя рідна сестра і повідомила, що вони з чоловіком нарешті зібралися купувати ділянку з будинком в нашому селі я дуже зраділа!

Так як вони мають багато грошей, вони змогли купити дуже велику земельну ділянку з величезним двоповерховим будинком. Так як Надія ну зовсім не звикла працювати біля землі, цієї весни і влітку я їй в усьому допомагала. Давала усі саджанці, ми пересадили до неї багато моїх квітів, підказала їй багато корисного по городу.

А найгірше почалося далі.

Справа в тому, що саме влітку ми справляємо 3 дня народження: моє, сестри і моєї дочки. Перший день народження було у Надії – до нас в село як зазвичай з’їхалися всі наші родичі, а рідня у нас чималенька: тітки, дядьки, мами, тата, двоюрідні брати і сестри та й усі зі своїми малими дітьми.

Всім дуже сподобався новий будинок Надії. Ще б пак, там всі зручності, більярд, камін, величезний телевізор, великий басейн на подвір’ї. Багато хто навіть вирішили залишитися у них на ніч, а вранці веселилися знову.

Коли настав мій день народження ми теж підготувалися добре. Я наготувала багато різних страв. Тільки ось родичі відмовилися святкувати у нас вдома – вони сказали, що у нас дуже тісно, хатина дуже маленька, їм некомфортно у нас і буде добре перенести всі страви в будинок моєї сестри.

Я була пригнічена таким відношенням рідні. Сказала, що хочу відсвяткувати свій день народження в своєму будинку, та й раніше ми ж завжди в ньому збиралися, і усім було місце, і веселилися всі. Але всі в один голос почали мене перебивати і переконувати що краще буде справити у сестри, у неї будинок гарний і подвір’я, дітям є де гратися. Хтось навіть почав жартувати що раз ми не йдемо до сестри, то він їде додому. Довелося мені погодитися з ними. У підсумку весь день народження мені було сумно.

Під кінець свята всі разом почали обговорювати як швидко сестра облаштувалася, яка вона молодець і хороша господиня. Ось мовляв, ми вже 10 років тут живемо, а не маємо такого будинку, ділянки та таких клумб красивих як у неї. Половина її клумб залишилися від минулих господарів і половину я допомогла їй оформити. На моєму дні народженні ніхто й не згадав про мене. Було враження, що взагалі забули чого тут зібралися, я жодного доброго слова в свою сторону не почула.

У підсумку після цього я бачити нікого з своїх родичів не хотіла. На день народження своєї доньки вже нікого не кликала. Відразу пішли чутки, що я відвернулася від родичів і скупитися на свято. Мене демонстративно не покликали на день народження дядька, хоча завжди були там раді мене бачити з моєю сім’єю. Скоро осінь, а я так ні з ким і не спілкувалася. Крім сестри, вона каже що я не повинна звертати увагу на їхні слова і просто не накручувати себе, вони ж рідня. А я так не можу, ці люди стали мені якісь чужі. Ось так в один момент можна втратити відразу всіх колись близьких людей.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – besplatka.

facebook