Моя рідна сестра Наталка молодша за мене на три роки. Проте вона звикла, що їй, як молодшій, можна капризувати, а тоді її бажання ми з мамою маємо виконувати. Так було завжди, Наталя знала як добиватися бажаного.
Коли я вийшла заміж, я пішла жити до чоловіка, а в квартирі з мамою залишилася Наталя. Я відразу сказала, що претендувати на житлоплощу не буду, бо в нас з чоловіком є власний будинок за містом, живемо ми дуже добре. Але Наталя, як молодша донька, і єдина спадкоємиця квартири, мала б колись доглянути матір.
У мене є двоє дітей: старшій доньці 10 років, молодшому сину 7. У сестри теж є трирічна дитина, хлопчик. З шлюбом, правда, не склалося. Чоловік пішов від неї щойно народився син, так що дитину виховує сестра і моя мама.
Наталя завжди мала мрію виїхати за кордон, але все ніяк не виходило. В кінці лютого вона зібрала сина і поїхала в Польщу. Мама сказала, що з дому ніде не поїде, ми з чоловіком теж вирішили, що залишаємося в Україні.
Сестричка моя вважала, що за кордоном у неї все відразу налагодиться, але так не сталося. Їй все було там не так, щодня вона нам телефонувала і скаржилася на життя. Мама їй пропонувала – якщо тобі погано, приїжджай додому.
І на початку червня сестра приїхала. Побула все літо, покрутилася, знов почала нудьгувати. Каже, що хоче повертатися. Але щоб влаштуватися на роботу, їй потрібно залишити дитину в нас: або з мамою, або я маю погодитися. А вона поїде сама, знайде роботу, і коли в неї життя налагодиться, тоді забере до себе сина.
Я відразу сказала, що мій чоловік буде проти, та й і я сама не дуже хочу ще зранку в дитячий садочок дитину водити, мої діти вже в школу ходять. Та й відповідальність занадто велика.
А мама, яка не вміє відмовляти своїй молодшій доньці, вже на межі того, щоб погодитися. Я ж не хочу, щоб мама брала на себе таку відповідальність.
Як переконати маму, щоб цього разу вона не йшла на поводу у Наталки?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
