Прийшов чоловік з роботи, зайшов на кухню, заглянув в каструлю. А там борщ, ще гарячий. Наталя вийшла з кімнати-«Привіт, будеш обідати?». »Обов’язково, тільки роздягнуся» відповів він. За матеріалами
Наталя порізала хліб, поставила гірчицю і … сметану то забула купити!
«Сергію, я сметану забула купити» – скала вона чоловікові. Брови чоловіка зійшлися на переніссі, погляд став злим- «Ти ж знаєш, що я борщ без сметани не їм !!!» «Я збігаю зараз, я швидко» -засмучено промовила вона.
Сергій не стримався- зареготав так, що стіни затрусилися. «Ось скільки з тобою живемо, а ти все жартів не розумієш»)) – Та Бог із нею, з цією сметаною, і так смачно! »
Наталя сиділа за столом, дивилася, як уплітає борщ чоловік і думки плавно потекли в минуле.
Інша квартира, колишній чоловік, вечеря. Того разу вона запекла рибу і мабуть недостатньо її почистила.
Вся риба виявилася на підлозі, туди ж полетіла і тарілка- «Ти коли готувати навчишся, я таке жeрти не буду! І щоб через 5 хв все було прибрано!».
Вона і прибирала, їй і в голову не приходило протестувати, тим більше знову йти на роботу з синцeм теж не додавало оптимізму.
«Ну так що куди поїдемо? Кажу у відпустку куди рвaнемо? »- тормосив її Сергій.
А вона прийшовши до тями від нехороших спогадів, просто усвідомлювала як же це здорово, що поруч такий добрий надійний і люблячий чоловік.
