– Я у Олени запитую – слухай, виплата якась додаткова прийшла за минулий місяць, разом з пенсією, невелика, правда, але все ж, тобі теж якесь нарахування прийшло? – розповідає про свою приятельку пенсіонерка Наталя Петрівна. – А вона рукою махнула – я за цими виплатами, каже, навіть і не стежу ніколи. Пенсія накопичується на рахунку, а вона взагалі не знає, що там і скільки, уявляєш? І не заглядає туди роками. Її дочка забезпечує від і до. Це ж треба таке щастя мати.
Подрузі Наталі Петрівні, Олені, трохи більше за шістдесят, її єдиній доньці Тамарі – тридцять п’ять.
Тамара працює в великій юридичній компанії і, судячи з усього, отримує дуже хороші гроші. У неї своя невелика окрема квартира, новенький автомобіль, недешевий одяг і взуття, а про те, як вона харчується, і говорити немає чого.
Мати виховувала Тамару одна, виростила, дала хорошу освіту – і тепер молода жінка цінний фахівець, її на хороші фірми беруть відразу, як тільки побачать, який вона незамінний фахівець. Роботу свою Тамара обожнює, займається нею натхненно. Повернутися з офісу за північ для неї – звичайна справа. Дочка запевняє, що за таку гарну зарплату вона готова натхненно працювати хоч цілодобово.
– Тільки ось ні дітей, ні чоловіка немає і не було! – зітхає Наталя Петрівна. – Я у Олени запитую – ну хоч чоловік якийсь на приміті є у дочки? А вона відмахується – немає, каже, у неї нікого, їй цього не потрібно. Вона і так щаслива. І дітей вона теж, мовляв, не хоче, з дітьми зараз одні проблеми лише. Живе одна, вільна, куди захотіла – туди поїхала, що захотіла – купила. Матері своїй допомагає необмежено, ні з ким не погоджує нічого.
Матір свою Тамара дійсно забезпечує від і до. Відремонтувала їй квартиру, купила туди нові меблі, сучасну техніку. Систематично заповнює холодильник, возить її по платним дорогим лікарям, одягає-взуває, платить жінці, яка приходить раз на тиждень робити прибирання в квартирі, і просто дає гроші «на життя».
– Минулої зими була Олена в стаціонарі довго, в приватній клініці, хоча там ніякої терміновості не було, цілком можна було почекати. Я Олені говорила. Навіщо ви, кажу, такі гроші даремно витрачаєте. Але мене, звичайно, ніхто і слухати не став. Окрему палату з телевізором дочка оплатила, все по вищому класу. А через пару місяців ще і в дуже хороший та дорогий санаторій матір відправила, он як.
Подруга Наталі Петрівни живе як сир в маслі, в красі і достатку, варто тільки виникнути найменшій проблемі – дочка тут же дістає гаманець і все вирішує за свою маму.
– Тільки я їй не заздрю! – зізнається Наталя Петрівна. – Недобре це якось, молода жінка не живе своїм життям, а тільки те й робить, що бігає навколо своєї мами. То в поліклініку її везе, то в магазин, то черговий якийсь благоустрій в маминій квартирі робить. Звичайно, який чоловік це буде терпіти і мовчати? Тому і немає у Тамари ні дітей, ні чоловіки навіть. І не буде – через маму!
Олена постійно усім стверджує, що нічого не просить у дочки – Тамара сама проявляє ініціативу. Оплачує, замовляє, домовляється, везе.
– Але Олена сама ж і не відмовляється ні від чого! – знизує плечима Наталя Петрівна. – А могла б. Я такого не розумію, чесно. Нехай би донька жила своїм життям! Добре заробляє – ну і добре, от і витрачала б на себе. Зайвих грошей не буває, а тим паче зараз, у такий непростий для всіх час і проблеми в країні. Сіла на шию до дочки і спокійно собі так живе, навіть ні про що не думає зовсім.
Наталі Петрівні по-людськи шкода Тамару, так і залишиться одна. А хто про неї подбає на старості років? У самої Наталі Петрівни донька, однолітка Тамари, вже давно заміж вийшла, минулого року порадувала її внучкою. Тому Тамару її шкода щиро по-людськи, бо мити її не пошкодує, адже думає тільки про себе.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
