В той день Наталя поверталася додому щаслива, і одночасно збентежена. Вона дізналася новину про те, що втретє стане матір’ю. Вони з чоловіком вже мали двох донечок, і мріяли ще про синочка, але все відкладали, бо час непростий, а тут все само собою і сталося.
Жінка була не впевнена, чи зрадіє цій новині її чоловік, адже Вадим останнім часом ходив сам не свій. Вона бачила, що чоловік постійно про щось думає, от лише не могла зрозуміти, чим саме він так сильно переймається.
Наталі 38 років, а Вадим на рік старший від неї. Разом вони прожили вісімнадцять років. Ростили двох чудових дівчаток. Старша, Ліля, якраз того року школу закінчувала.
Наталя не могла дочекатися вечора, щоб поговорити з чоловіком. А коли Вадим прийшов додому, вона обережно сказала йому, що має для нього новину.
– Давай спочатку я. Я теж маю новину, – відповів Вадим. – Я йду від тебе, бо у мене є інша жінка.
На цих словах Наталя присіла. Щойно чоловік сказав, що зустрів іншу і любить її. Їй 25, і з нею він теж відчуває себе молодим.
– А я дитину чекаю, – ледь чутно сказала Наталя.
– Дитину запишемо на мене. Я буду допомагати. Але не більше. Я давно все вирішив.
Народився хлопчик. Назвала його на честь свого батька – Олександром. Ох і тяжко вони жили! Вадим не з’являвся, насолоджувався новим життям з молодою дружиною.
Навіть на сина не прийшов подивитися. Наталя просила, щоб хоч на хрестини до дитини прийшов, та де там.
Грошей, звісно, також не давав. Офіційно платив аліменти, але це був мізер. Бо основну частину платні колишній отримував у конверті. А з мінімальної зарплати й кошти мінімальні.
Старша дочка стала студенткою, молодша вже школу закінчувала. Її виплат на дитину і маминої пенсії не могло вистачити на стільки душ. До кінця місяця на хліб ледве копійки назбирували. Тому економили на всьому.
Коли син пішов в садочок, Наталя хотіла на роботу повертатися, але мама їй підказала, щоб та на заробітки за кордон їхала.
– Знаєш, доню, поки я ще трохи ногами шкандибаю, їдь кудись на заробітки. Он, Віра з другого під’їзду розказувала, що її дочка в Німеччині більше тисячі євро має!
Якщо такі гроші заробляти, то за кілька років можна трохи наскладати. А там малий підросте – повернешся, – підказала мама.
Наталя розуміла, що мама правду каже. Дві старші доньки вже майже дорослі, і вже скоро про їхнє придане доведеться думати, так що грошей точно треба. І одна надія на неї, бо батькові до дітей байдуже – він живе своїм життям.
Так Наталя і опинилася в Німеччині. Звідти справно щомісяця додому гроші присилала: пощастило з доброю роботою.
Додому приїжджала раз на рік. Дивилася, як підростає Сашко, по відеозв’язку.
В Німеччині Наталі пішло добре, вона не лише грошей заробила, а ще й чоловіка собі знайшла. Марк був старшим за неї на 5 років, ніколи одруженим не був, і своїх дітей не мав.
Про те, що у Наталі є діти він знав з самого початку, тому наполягав на тому, щоб вона хоч молодшого сина забрала до себе.
Дві старші доньки надумали заміж виходити, вони не захотіли переїжджати до мами в Німеччину, а от синочка Наталя забрала.
Донечкам вона з часом допомогла по квартирі купити, і зяті трапилися хороші, так що за них Наталя не хвилювалася.
А синочка вони вже разом з Марком на ноги ставили. Німець виявився чудовим батьком, він так тішився сином, наче Сашко і справді був йому рідний.
Вадим з’явився в їхньому житті, коли всі про нього вже й забули. Спочатку вдома став з доньками стосунки налагоджувати, а потім подзвонив Наталці і сказав, що хоче бачити сина, мовляв, він усвідомив свою помилку і хоче все виправити.
– А у тебе немає сина. Ти сам від нього відмовився, то ж тепер нічого уже не зміниш, – сказала Наталка і поставила слухавку.
Але потім її таки мучили докори сумління, чи правильно вона зробила, адже Сашко має право знати, хто його рідний батько? Чи ні? Як гадаєте?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
