Наші проблеми почалися з того, що свекруха купила синові, тобто моєму чоловікові, квартиру. Коли свекруха отримала ключі від нової квартири, вона зібрала нас і сказала: -Ми на сімейній раді вирішили, що квартиру нову будемо здавати. Загалом, з квартирою нас обдурили.
Я відразу відчула, що щось нечисте в цьому «ідеальному» плані. Але чоловіка було не переконати. Як можна бути таким наївним? Джерело
Почалося все з того, що свекруха купила синові, тобто моєму чоловікові, квартиру. Давно обіцяла, і, нарешті, отримала від неї ключі.
За місяць до угоди вона сказала нам з’їжджати зі знімної квартири, щоб не платити за зайвий місяць. Я просила мужа не смикатися з місця, залишитися. Хіба мало, що зірветься.
-Все буде нормально! – відповів мені чоловік.
Ми перевезли речі до свекрів додому і поїхали на місяць відпочивати. Періодично мати чоловіка дзвонила і казала, як просувається справа з купівлею квартири.
-Не боїшся, що твої батьки нас виселять рано чи пізно? – іноді цікавилася я, коли в душу закрадалися сумнів.
-Я знаю їх, вони так не зроблять, – заспокоював мене чоловік.
А ось і зробили …
Коли свекруха отримала ключі від нової квартири, ми вже приїхали додому. А точніше, додому до батьків чоловіка. Там були всі наші речі. Залишилося тільки переїхати. Але напередодні свекруха зібрала нас і сказала:
-Ми на сімейній раді вирішили, що квартиру нову будемо здавати. Нам не подобаються ваші відносини між собою, – сказала вона, кивнувши на нас.
Я здивовано подивилася на чоловіка. А жінка продовжувала:
-Антон, ти виконуєш всі її примхи! Хто чоловік у вашій родині? Ти чи вона?
Мене пересмикнуло. За час нашого шлюбу ми ніколи з чоловіком сильно не сварилися. Всі рішення були спільні, а деякі з них приймав тільки чоловік. Як, наприклад, питання про переїзд. Але виявилося, що чоловік в нашій родині – Я!
Звідки батьки чоловіка взяли цю інформацію? Жили ми окремо. Бачилися не часто.
Загалом, з квартирою нас обдурили. На питання, навіщо тоді треба було просити з’їжджати, вони відповіді не дають, а в моїй голові ніяк не може скластися пазл про сенс їх дій.
А найцікавіше? Це те, що мати чоловіка приймає всі рішення сама. Її благовірний сидить і мовчить, зрідка підтакуючи. А за спиною у нього зpад не злічити. Свекруха чоловікові частенько скаржилася. Вічно «подаю на розлучення», а через тиждень «все налагодилося». І так по колу.
Вже точно не ці люди повинні вчити нас сімейного життя.
Квартиру чоловікові вони знову пообіцяли, але через рік. А поки «випробувальний термін» для наших відносин.
Нібито, щоб жити в тій квартирі, ми повинні показати їм ідеальну сім’ю.
Чоловік послав їх перший. Я просто перестала спілкуватися. Знімати квартиру знову немає ні бажання, ні можливості. За ранній з’їзд з квартири ми втратили заставу. І знову віддавати за два місяці і ріелтору ми не в змозі. А знімати без договору небезпечно, у нас дитина. Не хочу ризикувати.
Ми прийняли рішення переїхати в інше місто. У столиці надто дорого для нас. Починається важкий рік.
Свекруха так жодного разу і не подзвонила, не поцікавилася, як у нас справи.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
