Ми з чоловіком завжди заробляли непогані гроші, але жили дуже скромно і економно. Кожну копієчку відкладали заради майбутнього своїх синів. А їх у нас аж двоє. Жили ми в звичайній квартирі без дорогих ремонтів і іншого шику. Але за двадцять з лишком років ми зуміли назбирати і купити синам по однокімнатній квартирі в непоганому районі.
Квартири знаходилися на одному поверсі. Коли сини одружилися, то вони абсолютно не хвилювалися про те де вони будуть жити. Свої гроші не відкладали, а навіщо. Наші невістки швидко знайшли спільну мову і навіть стали подружками. Перший час так жити пліч-о-пліч було весело і цікаво. Завжди є до кого звернутися і попросити допомоги в чужому місті.
Але через роки дружба невісток вщухала, і я бачила, як сини поступово віддалялися один від одного. Коли у старшого сина з’явилася дитина, стосунки з братом геть зіпсувалися. Син з невісткою збагнули, що у них за стіною живуть «безкоштовні няньки». І дуже часто користувалися добром і чуйністю близьких людей.
Одного разу мій молодший син йому відмовив. З цього моменту між сім’ями синів пішов повний розлад. У молодшого сина з дружиною дітей не було і вони дуже через це хвилювалися. А ось старший син готовий був прилаштувати свою дитину будь-кому, аби лише мати більше вільного часу.
Я лише потім дізналася, що старший син у молодшого гроші позичав, бо йому ні на що не вистачало. До того ж, син прикладався до оковитої. Коли все відкрилося, було пізно, невістка з дитиною поїхали до своїх батьків.
З від’їздом дружини і дитини ситуація погіршилася, Валерій втратив роботу і у нього з’явилися великі борги за квартиру. Незабаром він не зміг сам себе утримувати, тепер він живе з нами.
В цей момент молодший син попросив мене, щоб я віддала йому квартиру брата, так як знаходилися дві квартири на одному поверсі. Борис виплатив всі борги старшого брата і об’єднав дві квартири в одну. Зробив хороший сучасний ремонт і тепер вони з дружиною живуть в просторій квартирі.
Хтось може казати, що я неправильно вчинила, бо все дісталося молодшому сину, але я вважаю, що він це заслужив.
Валерій живе з нами, він не змінився. Навіть аліменти платити він не може, тому ми з чоловіком допомагаємо колишній невістці і внукові. Якось так – ми старалися для своїх дітей зробити все якнайкраще, а вийшло он як.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
