You are here: Home / Життєві історії / Наші Герої наближають щодня Україну до перемоги: Ворожий літак поцілили зі “Stinger” на Харківщині – голова ОДА
Як стало відомо, голова Харківської обласної військової державної адміністрації Олег Синєгубов повідомляє, що протиповітряна оборона збила ворожий російський літак на Харківщині.
Джерело: Синєгубов у Telegram.
Деталі: За даними очільника ОДА/ОВА, десь близько 12 години, 12 березня, в суботу в Ізюмському районі мобільна група протиповітряної оборони ЗСУ збила ворожий російський винищувач (його клас не вказується -ред).
Повідомляється, що літак ворога-окупанта знищили із переносного зенітно-ракетного комплексу “Stinger”.
Зазначено, що винищувач нашого ворога задимівся та впав на територїї бєлгородської області рф.
Пишаємося нашими Героями. Українська земля народжує найкращих синів нашого народу.
Джерело – Українська правда.
Фото скрін.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна