Я завжди була переконана, що чим більше грошей має людина, тим щасливішою вона є. Можливо я так думала тому, що ми з чоловіком жили від зарплати до зарплати і часом нам не вистачало грошей навіть на найнеобхідніші речі.
Тому я мріяла про час, коли ми станемо заможнішими, але коли це сталося, я зрозуміла, що гроші нам щастя не принесли, швидше навпаки. Наше сімейне життя і справді змінилося, але не в кращу сторону.
Кілька років тому чоловік вирішив відкрити свою справу. І деякий час ми жили, щосили затягнувши пояси. Спочатку був справді туго. І страшно, бо ми не розуміли, чим все це для нас обернеться.
До того ж, чоловік весь час пропадав на своїй новій роботі, справ у нього було дуже багато, а грошей знову не вистачало. В той час, як усі наші друзі раділи святам, купували обновки до нового сезону, планували відпустки, возили дітей на море, ми жили в режимі очікування, відмовляючи собі практично в усьому.
Раніше я думала, що зазвичай випробування бідністю проходять лише ті сім’ї та ті люди, які справді мають бути разом. Якщо вже найважчі часи перетерпіли, з гідністю і підтримували один одного – далі вже нічого не страшно.
І весь цей складний період я як могла підтримувала і заспокоювала чоловіка, намагалася бути розважливою, економила на всьому, працювала на своїй роботі, фактично одна утримувала сім’ю, і терпляче чекала – ось-ось справа піде і буде легше. І диво, на яке ми чекали, сталося. Бізнес чоловіка поступово, але впевнено пішов угору.
Спочатку навіть не вірилося – віддали борги, затіяли ремонт, купили, нарешті, нові меблі, з’їздили у відпустку на море щоразу побоюючись, а раптом це просто тимчасовий успіх, і ось-ось знову доведеться повернутися до колишнього життя. Але бізнес впевнено розвивався, незабаром всі побоювання залишилися позаду.
І все б добре, тільки чоловік тепер дуже змінився, його накрило запаморочення від успіхів. Раптом з’явилася гора претензій і принципів: дружина повинна робити те й чинити так, це я робити не буду і не хочу, це не чоловіча справа, моя проблема – гроші заробляти, з чим я, між іншим, відмінно справляюся – а ось ти, мовляв, зі своєю жіночою частиною за мною не встигаєш.
Чоловік почав говорити, щоб я звільнялася з роботи, тієї, яка годувала нас весь той час, поки він будував свій бізнес. Тепер же моя зарплата здавалася чоловікові смішною, він захотів, щоб я сиділа вдома, дивилася за дитиною і будинком.
Залишити роботу я вважаю не найкращою ідеєю. Мало що і як повернеться. А чоловікові моє рішення працювати далі не подобається. Одним словом, людина змінилася в корені, раніше взагалі такого не було – жив собі на мою зарплату, поки бізнес свій розкручував, сидів тихіше води нижче трави, з вдячністю їв вермішельові супчики, а тепер вигадує собі щось.
Складається таке враження, що випробування бідністю ми пройшли, а ось випробування багатством – у нас пройти не виходить.
Я впевнена, що всьому винні гроші. Немає людей грошей – немає і особливих проблем. З’являються гроші – і все йде врозріз. У нас вже навіть друзів не залишилося, з старими чоловік спілкуватися не хоче, а нових ще не завів.
Вчора чоловік мені сказав, що я маю піти в салон краси, щоб відповідно виглядати. З однієї сторони, це ніби добре – сходити на манікюр чи зробити нову зачіску. Але з іншої, я вже не знаю, чого ще мені від чоловіка чекати.
От вірите, з’явилися гроші в родині, а вони мені зовсім не милі.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- На саме Різдво я мала одного дивного гостя, ніколи б не подумала, що ще колись побачу його, а він взяв, і сам прийшов. Це був мій колишній чоловік Степан, він постарів за всі ці роки, але я відразу його впізнала. Виявилося, що сімейне життя на чужині у нього не склалося, дружина все майно забрала собі, залишивши його без нічого. І тут Степан згадав про сина, хтось розповів йому і про мій будинок
- Я вийшла заміж доволі пізно, аж в 36 років, і тепер вже сумніваюся, чи правильно я зробила. Всі важливі рішення чоловік приймає разом з своє мамою, моєї думки ніхто не питає, а мені все це не подобається, не про таке сімейне життя я мріяла
- На Йордан, 19 січня, я сама сиділа вдома, бо донька з зятем кудись пішли в гості, а про мій день народження вони забули. Але ввечері приїхав мій син, з дружиною та онуками, щоб мене привітати з ювілеєм. Він побачив, що я засмучена, і відразу зрозумів в чому справа. Іван не ображається, що за 11 років, поки я була на заробітках, я все доньці висилала. Син пропонує мені до нього переїхати, щоб не бути тут зайвою
- Коли мами не стало, татові було всього 55 років. Він сумував за нею, нічого не хотів робити, обійстя заросло бур’янами. А потім до нього стала ходити сусідка, тітка Тамара підмовляла батька, щоб він перебрався до неї. Тато мене не слухав, а зробив, як сказала вона
- У нас з чоловіком виникли фінансові труднощі, нам були потрібні кошти. У мого брата гроші були, і ми з чоловіком пішли до нього в надії, що він нам позичить необхідну суму, але брат відмовив. Він сказав, що мені одній віддав би ці гроші навіть просто так, але Валерію він навіть в борг їх не дасть. Тоді я взяла кредит, і тепер я про це дуже шкодую