fbpx
Життєві історії
Наше шикарне весілля я сам повністю оплатив, хотів, щоб батьки Марини нарешті мене оцінили. Після одруження ми планували спочатку знімати житло, а з часом купити власну квартиру. Але під час весілля батьки Марини зробили нам неочікуваний сюрприз, подарувавши ключі від нової двокімнатної квартири. Ми були дуже раді такому подарунку, поки я не дізнався, що подаровану нам квартиру батьки дружини оформили на себе

З Мариною я познайомився ще під час навчання в університеті. Але перед одруженням ми зустрічалися майже п’ять років. Справа в тому, що я не дуже підходив її батькам в якості зятя. Мої батьки – звичайні робочі, батьки дружини – викладачі в університеті. Плюс до всього моя дружина єдина дитина, а у мене ще брат і сестра.

Загалом, я не найкращий варіант для їхньої дочки, як одного разу сказала мені теща чи то жартома, чи то серйозно. То ж для того, щоб ввійти в їхню родину, я ще під час навчання в університеті почав працювати. Коли я заробив трохи грошей, нарешті зробив Марині пропозицію. Так, мої нові родичі були не в захваті від мене, але вони любили свою дочку і прийняли її вибір.

Наше шикарне весілля я сам повністю оплатив, хотів, щоб батьки Марини нарешті мене оцінили. Після одруження ми планували спочатку знімати житло, а з часом купити власну квартиру. Але під час весілля батьки Марини зробили нам неочікуваний сюрприз, подарувавши ключі від нової двокімнатної квартири.

Моя дружина була просто в захваті! Та й я теж був дуже радий. Свої квадратні метри, як не як. Наступні кілька місяців пролетіли в клопотах з ремонтом і облаштуванням нашого нового житла.

Переїзд відзначали гучно, влаштували сімейний обід, запросили друзів. Одним слово, ми були раді такій приємній і важливій для нас події. І я тоді навіть відчував вдячність по відношенню до батьків дружини. Вони знали, що нам доведеться довго збирати на власне житло. А так, як вони дуже люблять свою дочку, то зробили такий подарунок для неї! Я поважав цих людей тоді! Вони не стали дорікати мене в тому, що я не в змозі купити квартиру, а зробили це самі. Адже у них була така можливість.

Але, коли радість і ейфорія трохи згасли, я дізнався одну невелику, але неприємну деталь. Справа в тому, що батьки дружини оформили куплену ними квартиру на себе! Звичайно ж, я не очікував, що вони подарують її мені! Але чому не дочці? Чому не оформити документи на її ім’я? Чому не зробити свою дочку власницею? Що це означає?

Чи повинен я розглядати це як прояв їх ставлення до мене? Що мені взагалі думати в цій ситуації, я вже просто не знаю! Моя дружина не бачить в цьому нічого такого. Каже, що, напевно, так було простіше для батьків, ось вони так і зробили. І, врешті-решт, ця квартира все одно рано чи пізно буде належати їй, адже вона у них – єдина донька.

Я це все розумію, але мене все одно чіпляє ця ситуація! Невже батьки дружини сумніваються в мені? Може вони думають, що я поступлю нечесно? Бояться, що, наприклад, в разі розлучення я зможу претендувати на цю квартиру? Вони не хочуть, щоб це житло вважалося спільно нажитим? Чи мені все це тільки здається дивним і моя дружина має рацію? Як розуміти такий вчинок тестя і тещі?

Тепер я не відчуваю, що це – мій дім. Хочеться швидше заробити грошей і купити своє житло, хоча розумію, що в наш час це не так вже й просто.

Фото ілюстративне – the-bride.

facebook