У мене є подруга Світлана, з якою ми дружимо з дитинства. Ми жили поряд, Світлана молодша за мене на два роки. Першою з села поїхала я, а потім слідом за мною і Світлана. Я першою закінчила університет, влаштувалася на роботу, потім допомогла і Світлані з працевлаштуванням.
Заміж я теж вийшла першою, Світлана була у мене дружкою на весіллі. Ми з чоловіком добре жили, але у нас не було дітей. Світлана заміж не вийшла, але одного разу прийшла до нас і повідомила, що чекає дитину. Хто батько, вона вирішила нам не говорити, а ми і не лізли в душу. Мого чоловіка вона попросила стати хресним для своєї дитини.
Як хресний батько, мій чоловік дуже прив’язався до цієї дитини, постійно дарував дорогі подарунки, купував все необхідне, і не тільки малюку, але і його мамі. Я не мала нічого проти, навпаки, тішилася, що можемо подрузі допомогти.
А потім раптом в наших стосунках все пішло під укіс. Анатолій замкнувся в собі, ми перестали з ним спілкуватися, жили в одній квартирі наче чужі люди. Тоді мене дуже підтримувала моя подруга, з нею я могла виговоритися, вилити душу.
З Анатолієм ми розлучалися, потім сходилися, я виїжджала, він повертав, і начебто все ставало добре, але ніби щоразу від наших стосунків наче відколювався шматок і вони тріщали по всіх швах. Але щоразу я вірила, що все налагодиться, бо дуже хотіла зберегти сім’ю.
У чергове розставання я вся в сльозах прийшла до подруги, вона в мене ще так усе випитувала. Все дізналася і відправила мене додому, я винайняла квартиру на місяць, хотіла все обміркувати. Але думати довелося про інше.
Світлана виставила у соціальних мережах руку з каблучкою і заблокувала мене скрізь. Я здогадалася, але вірити не хотіла, просто не могла це фізично усвідомити.
Потім наша спільна знайома надіслала мені фото, де «мій чоловік та моя подруга» у ресторані сміються та обіймаються. І все, моє життя зупинилося. Не знаю чи переживу подвійну зраду? Що мені тепер робити?
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
