fbpx
Життєві історії
Наша няня тоді якраз у відпустці була, а у нашої донечки був день народження в травні. Няня подарувала їй дуже дорогу ляльку, про яку Галинка давно мріяла. Ця іграшка дуже дорого коштує, няня за неї пів зарплати віддала. Чоловікові моєму це дуже не сподобалося, тепер я буду звільняти цю людину, нехай собі іншу роботу шукає

– Уявляєш, вона Галинці моїй, дитині малій, якій всього 5 років виповнилося, по телефону дуже часто останнім часом дзвонить! – розповідає 30-річна Олександра. – Звичайно ж, що телефонує вона саме мені: «А можна Галинку покликати до телефону, я скучила за нею дуже, хвилююся, як вона там без мене, хочу поговорити з нею, новинами хорошими поділитися своїми!» – каже. Няня! Стороння зовсім нам людина абсолютно, людина, яка, коли вийшла від нас, мала б взагалі перестати спілкуватися з нашою дитиною. Це як взагалі розуміти мені? На день народження в травні наша няня Галинці подарунок принесла, ляльку новеньку, про яку дочка мріяла вже досить багато часу. Вона дуже дорого коштує, няня половину своєї зарплати за неї віддала, якщо ще не більше! Навіщо? Вона ким себе уявила взагалі? Бабусею рідною моїй дитині, тіткою чи що? Не знаю, не подобається мені все це, зовсім не подобається, не розумію я такого відношення, адже ми їй роботу дали, за яку їй гроші непогані платимо. Дуже не подобається!

Ще недавно Олександра своєю нянею нахвалитися не могла. Так уже всім вона її розхвалювала. Після кількох невдалих спроб на ниві пошукуи, нарешті, пощастило їй неймовірно – знайшлася чудова, людяна така проста собі жінка середніх років. Правда, без педагогічної освіти, але зате добра, акуратна і дуже  відповідальна людина, щира та охайна, здавалося б, найкраща кандидатура.

З донькою Олександри няня порозумілася дуже швидко, з перших же хвилин, а це показник дуже хороший таки.

Дитина у Олександри, правду кажучи, непроста, вона дуже активна та неслухняна, і знайти до неї підхід може далеко не кожен педагог, і жінка сама це дуже добре розуміла.

А няня, Катерина Павлівна, з цим легко та швидко впоралася.

Няня весь час щось винаходить, і співає, і танцює, і печиво пече, зрозуміло, з Галинкою малою. За пів року роботи у них вдома навчила дівчинку читати, вивчила з нею купу віршів і пісеньок. Олександра з чоловіком працюють цілий день, і ввечері до їх приходу в квартирі завжди ідеальний порядок, дитина сита, вмита і задоволена, ніяких проблем зовсім немає, завжди у неї хороший настрій, радісна постійно.

Проблема намалювалася лише тільки недавно, коли ми свою няню відпустили у відпустку.

– Ця Катерина Павлівна у Галинки моєї просто з язика не сходить щохвилини! – хвилюючи розводить руками Олександра. – «А коли вона прийде? А скоро? А завтра прийде?» Всі вуха вона проговорила вже і мені, і батькові. Ну добре Галинка, вона дитина, з нею все зрозуміло, звикла, прив’язалася до людини. Няня з нею цілий день з ранку до вечора. Ми теж в дитинстві звикали і до вихователів у садочку, і до вчителів. Але ж Катерина Павлівна – доросла людина! Дзвонить мені по телефону – як ви там, каже, я хвилююся, скучила за маленькою Галинкою, хотіла б її побачити, зустрітися, або по телефону поговорити з дівчинкою.

Олександра вважає, що няня повинна знати своє місце в чужому домі, дотримуватися дистанції з ними і дитиною.

– Мені не потрібна ще одна рідна бабуся! – сердиться Олександра. – Їх у нас і без неї досить, регулярно мене всьому повчають, говорять, що мені потрібно робити. Її справа – сумлінний нагляд за дитиною, все! Без всяких отих її потакань. А це мені все вже не подобається. Взагалі, я зараз подумала – після відпустки, мабуть, буду няню міняти! Попереджу її заздалегідь, щоб шукала собі зовсім іншу, нову роботу. Я готова їй дати відмінні рекомендації, все, що від мене потрібно, будь ласка. Але собі буду шукати людину простіше, я такого відношення до своєї дитини не хочу, а особливо відношення дитини до своєї няня, це зовсім чужа їй людина і крапка, завтра вона звільниця, а що мені дитині говорити тоді, коли вона звикне до цієї людини і вважатиме її за рідну. Я найду людину, яка буде ставитися до мене, як до роботодавця. Без всяких телячих ніжностей.

Як вважаєте, Олександра права? Няня повинна знати своє місце в чужому домі, коли сидить з чужою дитиною за хороші гроші? Вона ж не родичка, а просто найманий персонал. Прив’язуватися душею до чужої дитини, а тим більше, допускати, щоб дитина роботодавця прив’язався до тебе – непрофесійно. Олександра вважає саме так, тому цю жінку більше до себе на поріг навіть не пусте, після відпустки скаже, щоб більше не приходила.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – leopolis.

You cannot copy content of this page