Ми з чоловіком разом вже 25 років, у нас є донька, яка вже три роки зустрічається з хлопцем, справа йде до весілля. Нещодавно майбутні свати запросили нас в гості до себе, мовляв, поближче познайомитися. Але я відмовилася від запрошення, тому що йти в гості з моїм чоловіком – остання справа. Він абсолютно не вміє себе поводити, я хвилююся, що коли майбутні свати це побачать, то у них наперед зіпсується думка про нас. А мені б дуже цього не хотілося.
Все було добре до тих пір, поки я про це не задумалася. Жили з чоловіком добре, люблю його, але потім придивилася – скільки у нього поганих звичок! Мені так за нього соромно буває! Просто готова крізь землю провалитися, коли ми разом в якійсь компанії.
Влітку ми їздили в Туреччину, мені довелося добряче почервоніти за чоловіка. Він абсолютно не вміє втихомирювати свої звички, тримати себе в руках. Наприклад, коли ми в їдальні, він починає плямкати, може ікнути після їжі. У Туреччині в ресторані з шумом відсував стілець, всі оберталися, гладив себе по набитому животу, займав мені чергу до столу зі стравами і голосно, на весь зал, кликав мене: «Йди сюди, я місце зайняв». Мені було дуже соромно, ніби ми з голодного краю або там кілометрові черги!
Ще чоловік може не притримати двері, не пропустити жінку вперед, сидіти в метро, поки не натякнеш, що треба поступитися місцем. Зустрічаємося з друзями, так чоловік обов’язково почне про політику, хоча нічого в ній не розуміє. При розмові з незнайомими людьми чоловік може напустити такого туману, що всі приймають нас за олігархів.
Мені соромно за це, за такі понти і дурості. Може ставити людині незручні питання, наприклад, скільки той отримує, на що витрачає. При цьому про себе не розповідає. Може бовкнути якусь нісенітницю під час тосту, адже знає ж, що не вміє жартувати.
Якщо ми йдемо в гості, чоловік буде там їсти так, ніби його взагалі не годували тиждень, всі салати і закуски доїсть. Обов’язково упустить шматочок на підлогу або сорочку. У мене вже істерика починається, як тільки згадаю все це.
Вдома, звісно, все простіше. На багато речей я не реагую. Ну, гикнув після їжі, подумаєш, не міг стримати себе. Але мені дуже соромно, коли такі речі відбуваються при сторонніх. Прямо хоч в гості не ходи.
Я не знаю, що мені робити. Говорити чоловікові про це марно, він не розуміє, що він робить не так.
Фото ілюстративне – LiveGournal.
