fbpx
Життєві історії
Нас в сім’ї троє сестер. Пів року тому не стало нашої мами, у спадок від неї ми отримали рівні частки в її двоповерховому будинку. Ми дві спочатку відмовились від своїх часток на користь нашої сестри Люби, та мій чоловік не погодився з цим, і сестра мені віддала гроші, але перестала зі мною спілкуватися

Нас у батьків є троє, я – наймолодша донька, у мене ще є дві старші сестри, з якими ми завжди жили дуже дружно.

Зараз ми всі дорослі, маємо власні сім’ї, і живемо окремо.

Пів року тому не стало нашої мами.

У спадок від неї ми отримали рівні частки в її двоповерховому будинку.

Будинок був дуже добротний, чотири роки тому я мамі допомогла зробити сучасний ремонт.

Ремонт я повністю зробила за свої гроші, ніхто з сестер не вклав туди жодної копійки.

Ми з сестрами часто приїжджали до мами, відзначали свята всі разом, адже ми – одна родина.

У старшої сестри було двоє дітей, вони з чоловіком мали свій невеликий бізнес, їхню сім’ю можна впевнено назвати забезпеченою.

Середня сестра Люба жила з чоловіком, в однокімнатній квартирі разом з свекрухою, тобто, з нас усіх у неї був найгірший варіант.

А у нас з чоловіком був невеликий, але дуже красивий власний будиночок, ми з чоловіком його самі будували, своїми силами, нам ніхто не допомагав.

Коли не стало мами, ми поговорили між собою і вирішили будинок не ділити, не продавати, хотіли щоб в будинку жила Люба з своїм чоловіком.

У них жити не було де, та й ніби як родове гніздо продавати не доведеться.

І Люба зі своїм чоловіком будинок приведуть в порядок.

І планувалося у них збиратися на всі свята разом, однією дружною родиною.

Увечері того ж дня розповіла все чоловікові, він був проти моєї згоди.

Чоловік казав, що ми там все зробили, а хтось просто так в будинку жити збирається.

Я його теж розуміла, він допомагав і матеріально, і фізично в ремонті будинку.

На наступний день я приїхала до Люби, і сказала, що хочу все-таки отримати свою частку від вартості будинку.

Їй це не сподобалося, навіть намагалася присоромити мене, але робити їй було нічого.

Через місяць вона знайшла гроші, і віддала мені.

Тепер я не мала права приходити в наш будинок, там більше нічого мого не було.

А на ці гроші я пам’ятник для мами замовила, квіти елітні посадила, мама дуже любила квіти.

А решту грошей я поклала на рахунок в банку синові, йому зараз 16 років.

Через кілька місяців я дізналася, що Люба продала будинок і купила квартиру, старшій сестрі начебто нічого не віддала.

Але як це не дивно, вони продовжують спілкуватися, а мене як – ніби більше не існує.

Живемо в невеликому місті, іноді бачимося випадково, а сестри вдають, що мене не бачать, навіть не вітаються.

Ці свята вони збиралися разом, а мене навіть не покликали!

Як вони так можуть, ми ж рідні сестри!

От що я зробила не так, що сестри мене викреслили з свого життя?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page