Валентині трохи за п’ятдесят, але виглядає вона старшою за свої роки. Одягається дуже скромно, речі носить роками. У перукарні не буває, не стрижеться і не фарбується, зворушені сивиною волосся збирає в акуратний пучок, косметикою не користується, нігті стриже коротко. Загалом, багато років економить на собі, і це помітно.
Єдина її близька людина – десятирічний син. Так вийшло, що особисте життя у Валентини довго не складалося. Хоча начебто дівчиною була симпатичною, і чоловіки звертали на неї увагу.
Але все якось не щастило, зустрічалися не ті люди. До того ж, мабуть, позначилося мамине виховання. Загалом, принца Валентина не дочекалася, в рік свого сорокаріччя один за одним поховала обох батьків, і залишилася в чотирьох стінах абсолютно одна на білому світі.
Напевно, це і підштовхнуло до рішення – народити для себе.
– Подумай добре, – зітхали подруги. – Валентино, вік уже чималий! Ти все життя прожила без дітей, навіщо зараз? Дитину ще ростити треба, багато років! Та ще, в наш час, ростити так, щоб не гірше, ніж інші. Як ти одна його піднімеш? У повній сім’ї це буває непросто! Взагалі, чим ти думаєш? У тебе ні накопичень, ні захмарних прибутків, єдиний плюс – квартира своя. Що ти зможеш дати дитині?
Мабуть, в результаті таких розмов Валентина твердо вирішила – викрутиться якось, але у її дитини буде все.
Зараз синові десять, і у нього дійсно є все, і все найкраще. Перший час подруги намагалися віддавати Валентині для дитини ношені речі – візьми, мовляв, стане в нагоді, може, вдома ходити, або під куртку коли-небудь одягне.
Але Валентина відмовлялася – казала, що не потрібно. Хтось і образився, не без цього. Втім, зараз вже всі змирилися і зрозуміли: для сина Валентина дістане зірку з неба. Щороку возить його на море, купує найсучасніші гаджети, водить в кращу гімназію, одягає виключно в фірмовий одяг та взуття.
Звичайно, дається це все нелегко. Валентина шукає підробітки, економить на собі, втім, ніколи не скаржиться. Син її росте досить розвиненим, розумним хлопчиком, вихованим і привітним.
Намагається вчитися, не засмучувати маму. Він, здається, прекрасно розуміє, чого варто утримувати його на подібному рівні, навчати в цій гімназії, скидаючись на потреби класу, а потім сидіти ночами над перекладами, аби закрити дірки в бюджеті.
Хоча, як всякий хлопчик його віку, звичайно, він хоче мати і планшет, і айфон, і безліч інших дорогих речей. До того ж у однокласників всі ці речі – само собою зрозуміле. Але, з іншого боку, дивлячись на інших мам, що під’їжджають до гімназії на карколомних авто, в шубах і діамантах, хлопчикові трохи не по собі. Ні, він не те, щоб соромиться своєї немолодої мами в носінні пальто. Проте дратується кожного разу, якщо хтось із однокласників щось ляпне. А ляпнути можуть запросто в будь-який момент.
– Мамо, а давай тобі шубу купимо? – пропонує хлопчик. – І нові чоботи. А?
– Ой, та навіщо мені шуба? – сміється Валентина. – Куди в ній ходити? В супермаркет, чи що? Та ну, перестань. А чоботи у мене ще як нові! Навіщо купувати? Цей рік я їх ще точно доношу, а там, може, і ще на рік згодяться.
Хтось вкладає в нерухомість, а Валентина вкладає в дитину – в освіту, у виховання, в стосунки. Вкладає все, що є, без залишку. І, хоча всім каже, що не сподівається ні на який дивідент – насправді звичайно ж сподівається.
Тільки права чи вона сьогодні, що зовсім не звертає увагу на себе? Може, якби в неї була шуба, укладка з манікюром і вид дорогої і доглянутої жінки, вона допомогла б синові набагато ефективніше?
Літня мама, яка сильно економить на собі, сильно псує імідж дитини в очах однолітків – адже, що там говорити, навіть дорослі у нас зустрічають людей по одягу, а вже діти то – тим більше!
Чи це нісенітниця, і діти не будуть обговорювати чужих мам і взагалі не звернуть на її зовнішність уваги. Нерозумно намагатися виглядати «для когось» в наш час? І вже зовсім смішно – для однокласників сина.
Фото ілюстративне, спеціально для ukrainians.today.
