fbpx
Життєві історії
Наприкінці минулого року нам пощастило: чоловік в спадок від своєї тітки отримав однокімнатну квартиру. Ми навіть не сподівалися і не очікували, тітці допомагали кілька років просто так, а вона взяла і заповіт на чоловіка оформила. Я думала здавати цю квартиру і мати додатковий дохід для нашої сім’ї, але чоловік вирішив інакше, навіть зі мною не порадившись

– Ще до весілля ми з чоловіком домовилися, щоб у нас був бюджет спільний, – розповідає 35-річна Наталя. – Так завжди і робили – всі гроші складали в одне місце, і неважливо, що це –зарплата, підробіток, подарунок… І навіть декретні я в спільний котел внесла!

– В принципі правильно…

– А наприкінці минулого року нам пощастило: чоловік в спадок від своєї бездітної тітки отримав однокімнатну квартиру. Ми навіть не сподівалися і не очікували, тітці допомагали кілька років просто так, а вона взяла і заповіт на чоловіка оформила.

– Це ж чудово! Заслужили ви, значить, квартиру, молодці!

– Навіть не знаю… Якщо чесно, допомоги великої там не було потрібно, тітка на ногах була до останнього і при своєму розумі. Ну, просто регулярно телефонували, приїжджали, її в гості запрошували, подаруночки маленькі на свята дарували. У лікарні відвідували кілька разів. Нічого такого надприродного не робили. Але вона вирішила ось так.

Чоловік вступив у спадок, минулого місяця оформив квартиру на себе. Тут недавно я питаю – що з квартирою робити будеш, мовляв? Треба її хоча б в оренду здати, чого вона просто так стоїть…

– Звичайно, гроші від здачі в бюджеті явно зайвими не будуть.

– Ось я теж так подумала! Чоловік щось пробурмотів, що так, звичайно, треба б здати, і заговорив про інше. Через деякий час я знову запитала – що з квартирою? Давай вирішувати питання. Поїдь, кажу, сфотографуй, виставимо на сайт і здамо… І тут з’ясовується, уявляєш, що квартира, виявляється, здається вже кілька місяців! Сказати, що я була здивована, це нічого не сказати!

– Як це?

– А ось так! Чоловік мовчки, ні слова мені не кажучи, знайшов орендарів, здав квартиру! Орендарі за два місяці заплатили, плюс застава. Я питаю – а де гроші? А він мені заявив – а чому тебе це турбує? Мій спадок, мовляв, це не спільно нажите майно, ти до нього відношення не маєш. Отже, і гроші за оренду – тільки мої. Куди я їх подіну – не твоя справа!

Наталя в шлюбі тринадцять років, у них з чоловіком Юрієм двоє дітей, і досі все було спільне. Після весілля вони заїхали в двокімнатну квартиру Наталі, яку ще до шлюбу допомогли купити її батьки. У Юрія своєї нерухомості не було, крім частки в батьківській квартирі, але Наталі і в голову не прийшло якось акцентувати на цьому увагу. Вони ж сім’я!

Зі свого боку, чоловік теж доклав зусиль в квартирі дружини за ці роки. На спільні гроші вони зробили хороший ремонт, купили нові меблі. Кухню, наприклад, замінили повністю, а також сантехніку.

– Я два декрети відсиділа чесно, від дзвінка до дзвінка, так що працювала на шість років менше, ніж чоловік! – каже Наталя. – Але ж в ті роки, які не працювала, я сиділа з нашими спільними дітьми. Зараз заробляю менше, ніж чоловік, але не в рази! До того ж левова частина роботи по дому на мені, як у багатьох сім’ях. Забираю дітей, готую їсти, чоловік приходить, коли вже все готово. Раніше мені і в голову не приходило рахувати, хто більше робить. А тепер я ось думаю – а даремно…

Грошей у них в сім’ї вистачає. Вони не багаті, але, оскільки питання з житлом у них вирішено, живуть добре. Їздять відпочивати, купують те, що хочеться.

– Без цих грошей за оренду квартири ми якось обійдемося! – пояснює Наталя. – Але мені не подобається сама постановка питання: мої гроші, ти до них відношення не маєш! Мені здається, це мало не крок до розлучення. Якби чоловік сказав, що гроші буде збирати на якусь справу – це інше питання, але так просто забирати гроші від сім’ї невідомо куди – це неправильно.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page