fbpx

Наприкінці курсу Леся мені щиро подякувала та подарувала шоколадку. Після того якийсь час ми з нею не бачились. Нещодавно у мене порвалася зимова куртка і я попросила Лесю її відремонтувати

З Лесею ми дружимо майже десять років, я вважала її своєю найкращою подругою. А виявилося, що це не так. Коли їй потрібно, я без зайвих слів допомагаю, а коли її допомога знадобилася мені, подруга допомогла мені за гроші.

Нещодавно Леся занедужала. Вона попросила мене приходити до неї щовечора, лікар прописав їй масаж, а я вмію його робити. Звичайно, я не відмовилася їй допомогти. Тим більше, що рука у мене набита – я працюю медсестрою. Їздити, звичайно, було далеко, Леся живе від мене на іншому кінці міста, але дружба є дружба. Тож місяць після роботи я їздила до подруги робити ці масажі.

Леся мені була дуже вдячною, каже, що навіть не знає, що б вона без мене робила. Я ж вважала, що нічого героїчного я не роблю, можу допомогти подрузі – отже, маю допомогти.

– Не розумію, чого ти безкоштовно катаєшся. Загалом послуги масажиста грошей коштують, – говорила мені моя колега, а я пояснювала їй, що я роблю по дружбі. Про які гроші може йтися між друзями?

Наприкінці курсу Леся мені щиро подякувала та подарувала шоколадку. Це було необов’язково, але все одно приємно. Після того якийсь час ми з нею не бачились. У мене робота, у неї робота, плюс ще живемо далеко.

Нещодавно у мене порвалася зимова куртка. З грошима у мене насправді не дуже добре, та й шкода було викидати річ, яку можна ще полагодити і довгий час носити. Нову поки я купити не можу. Згадала, що Леся вміє шити. Зателефонувала я подрузі, і попросила залатати мені куртку. Вона погодилася, сказала, щоб я ввечері до неї приїхала, а вона гляне, що можна зробити.

Я зраділа. А Леся з її золотими руками точно зможе мені допомогти. Увечері взяла тістечка до чаю та поїхала до подруги. Вона оглянула мою куртку та сказала, що зможе допомогти. І коштуватиме це чотириста гривень. Леся побачила, як я здивувалася, тому відразу поспішила пояснити, що це вже зі знижкою, в ательє за таку роботу більше візьмуть.

Ми попили чай із тістечками, віддала я їй чотириста гривень. Куртку вона мені того ж вечора зробила. А я зробила висновки, що по дружбі та безкорисливо щось роблю тільки я. А ось моя подруга свого не проґавить.

Не знаю, може, позиція Лесі і правильна, але мені такий підхід неприємний. Розмовляли ж за п’ять хвилин до того, що я не маю грошей на нову куртку і взагалі з фінансами погано. Я ось за свою допомогу грошей не просила. Але це, мабуть, лише я така.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page