З своє свахою, Анною, ми чоловіком познайомилися п’ять років тому, напередодні весілля сина. Вона відразу видалася нам хорошою, доброю людиною. Живе сваха скромно: їй доводиться утримувати старшу дочку з дитиною, яку покинув чоловік практично відразу ж після народження сина. Дочка не працює, сидить з дитиною. Живуть вони втрьох на зарплату Анни. Сваха постійно і підробітки шукає.
Нещодавно у мене був день народження, я запросила і сваху на чай з тортиком. А вона мені подарунок принесла – кавоварку, не дешеву, між іншим. Мені від неї незручно подарунки приймати, я сама нічого їй не дарую, а вона вітає мене з усіма святами, і подарунки дарує, причому, недешеві. І не тільки на день народження – на Новий рік, на восьме березня, на іменини. А я, чесно кажучи, не бачу сенсу у всіх цих святах. Ми їх і не святкуємо. І подарунки купувати всім – це ж розорення в наш час! Кому це треба?
Ми з чоловіком доволі забезпечені люди. Маємо дві спадкові квартири, які зараз здаємо. Квартири здаються і приносять дохід. Правда, весь прибуток від оренди йде зараз на будівництво дачного будинку. Це будівництво висмоктує гроші як пилосос, ми хочемо все там до ладу зробити – і сауну, і альтанку, і навіть невеликий басейн. Тому ми з чоловіком економимо як можемо – продукти та господарські товари купуємо по акціях, одяг і взуття доношуємо старі, речі бережемо.
Я скільки разів просила сваху нічого нам не дарувати, а минулого тижня діти повернулися від свахи з подарунком для мене, цього разу Анна передала мені йогуртницю. Ну ось навіщо? Ні, я, звичайно, рада, і мені дуже приємно. Ми з нею влітку, як зустрічалися, говорили про цю йогуртницю, вона розповідала, що хороша річ, я начебто надихнулася коли-небудь потім собі її купити.
Чесно кажучи, найближчим часом ніякої йогуртниці я не купила б собі точно, бо нам зараз не до неї. Проте подарунок мене зовсім не радує. Ну навіщо сваха так витрачаються. Тим більше, в їхній ситуації, коли зайвих грошей немає зовсім. Скільки разів я їй уже говорила, мовляв, свахо – нам нічого не треба, не даруйте! І невістці говорила, скажи мамі, щоб нічого не надумала купувати.
Але сваха не може без сюрпризів. У мого чоловіка в жовтні був день народження, так вона теж прислала подарунки. Ну ось що робити? Назад відсилати? Ніби як теж незручно, скажуть, не підійшло, не сподобалося.
Я вже сину говорила, що нам якось незручно від того, що сваха нам подарунки постійно дарує. А він мені каже, з чого ви робите проблему – візьміть, і теж їй щось подаруйте. Думаю, дійсно, в грудні буде свято Анни, куплю щось свасі. Пішла в магазин, глянула на ціни, і передумала. За 1000 гривень в наш час нічого і не купиш, а на більше я не готова витрачатися.
Син трохи засмутився. Каже, мовляв, дружина права, коли говорить: «Ми від моїх їдемо – веземо сумки з подарунками. А від твоїх завжди повертаємося з порожніми руками».
Ну хоч син міг би мене зрозуміти, так, ми економимо, але ж у нас будівництво. Не до подарунків нам зараз.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
