fbpx

Найцінніший подарунок для лікаря. Зворушливий випадок з життя мого однокласника

Одного разу ми з друзями сиділи компанією в ресторані і заговорили про роботу. Поступово мова зайшла за подарунки – хто які отримував на робочому місці. Тут один з присутніх – мій однокласник, який працює хірургом у державній районній лікарні і паралельно приймає пацієнтів в приватній клініці – розповів нам дуже зворушливу історію. Джерело

Сталося це, коли йому було близько 30 років. До нього на огляд батьки привели 6-річну дівчинку, яка впала на руку і сильно забилася. Він вивчив знімок.

Ніяких тріщин і перeломів, на щастя, не було. Але існувала інша проблема – врoджений дeфект кисті. Дівчинка не могла нею рухати (вона завжди була напівзігнута) і їй вдавалося тільки пальчиками трошки ворушити. Коли лікар запитав батьків про це, вони сказали, що бояться робити опeрацiю, тому що ніхто ніяких гарантій не дає, та й з фінансами туго …

Мій однокласник тоді був молодим фахівцем, і його сильно зацікавив цей випадок. В голові вже малювалася картина, як потрібно провести опeрацiю і т.п. Тому він сказав батькам повести дівчинку на обстеження, а потім прийти до нього в приватну клініку.

Наступні огляди та консультації переконали його, що він зможе провести необхідну опeрaцію. Тому мій друг погодив це з директором і сказав батькам, що безкоштовно допоможе їх доньці. Однак після опeрaції потрібно проходити фізіотерапію, яку роблять в іншій клініці. За неї потрібно буде заплатити, але чисто символічну суму.

Батьки зраділи такому повороту подій, але все ще сильно боялися, як би опeрацiя не нашкодила дівчинці. Мій однокласник тоді чесно сказав їм, що піаністкою або волейболісткою вона ніколи не стане, але хоча б зможе управляти пензлем, наприклад, писати і все таке інше.

Читайте також:«ОТ НЕ БУДЕШ МЕНЕ СЛУХАТИСЯ, ТЕБЕ ДЯДЬКО ДО СЕБЕ ЗАБЕРЕ! ХОЧЕШ?

Тут дорослі почули дитячий голос, який з надією запитав: « Лікарю, а малювати я зможу? ». Мама дівчинки знаючи, як любить і хоче малювати її дочка, розплакалася і обняла дитину. А її тато подивився на мого друга і закивав на знак згоди на опeрaцію.

Пройшов приблизно рік, і мій однокласник отримав подарунок, який він вважає найдорожчим і найціннішим з усіх, які йому коли-небудь дарували. Він розповів: « Тоді до мене в лікарню прийшла та сама дівчинка зі своїми батьками і подарувала малюнок, який намалювала спеціально для мене, сама».

Після цих слів він дістав з кишені телефон і показав нам фотографію того малюнка. На ньому була зображена велика яскрава фантастична квітка, під якою дитячим почерком було написано: « Дякую, лікарю! ».

Якщо чесно, я мало не розплакався.

You cannot copy content of this page