Я відразу зрозуміла, що моя свекруха дуже любить хвалитися. Їй здається, що вона робить все краще за інших: і борщі готує, і прибирає. А ще вона незамінний працівник (вона продавець), і носить наймодніші речі. Я втомлювалася від її хвастощів вже тоді, як ми з чоловіком тимчасово жили у неї, як тільки розписалися. Тільки незрозуміло, чому від неї такої господині і красуні чоловік пішов до іншої?! Мабуть, теж дістала.
Коли я чекала дитину, вона, звичайно ж, сказала, що буде найкращою бабусею. Ми тоді вже взяли з чоловіком квартиру в кредит і жили окремо. Коли свекруха приходила до нас, то показувала мені свій телефон зі словами: «Дивися, який я майбутньому онуку костюмчик знайшла». Заходить на якийсь сайт дитячого магазину і показує: «Ось, в закладках у себе залишила, зараз підзбираю і обов’язково куплю!». І так про кожну річ. Тільки нічого ні разу не купила, з того, що показувала!
Народився син, на виписку вона не приїхала, сказала, що не може помінятися змінами. Подзвонила, привітала, сказала, що на вихідних приїде. Ми заздалегідь купили для дитини все що потрібно, а вона, нібито, засмутилася: «Ну ось, я це ж хотіла купити, але якщо так, що-небудь придумаю».
Все, на що вона спромоглася – принесла фотоальбом «Наш малюк». Трохи посиділа з онуком, пообіцяла приїжджати кожні вихідні, давати нам з чоловіком «вільні» вечори, і зникла ще на кілька місяців.
До слова сказати, що живемо ми зі свекрухою в одному великому обласному місті, але на різних його кінцях. Так, добиратися далеко, з двома пересадками, а якщо в місті ще й пробки, то можна і годину їхати. Але це ж не привід не згадувати про на нас! Гаразд, є відеозв’язок, але ми ж не можемо на неї дитину залишити по відеозв’язку!
Одного разу друзі запросили нас на день народження, мої батьки застудилися, то я попросила свекруху прийти до нас і посидіти з дитиною. Та й взагалі – онука можна по-справжньому побачити. Це було в середині березня, свекруха привезла фрукти, іграшку дитині, залишилася з ночівлею і поїхала рано вранці.
А потім з’явилася гарна причина – самоізоляція! І тривала вона надовго, як раз до тих пір, коли нашому синові виповнився рік минулого тижня! І то, вже мій чоловік мало не наказав їй приїхати. Подарунок вона привезла, звичайно, шикарний – крутий комбінезон, чобітки на зиму і цікаву сенсорну іграшку. Ну так за такий час змогла ж накопичити!
А потім сама запросила нас до неї в гості, здалеку до неї приїхала її сестра з чоловіком і племінниками. Ми поїхали, тільки сина вдома з моїми батьками залишили, все ж там шумно буде, не треба малюка тягати.
Найцікавіше почалося тоді, коли я пішла на кухню робити всім кави, а чоловік в під’їзд вийшов. Чую, як свекруха розповідає родичам (намагається, як можна тихіше): «Ось що б молоді без мене робили? Я малюкові і подарунки в інтернеті вишукувала, купувала, і нянькалась з ним, і приїжджала, і продукти у себе з магазину зберу і привезу їм! Стільки клопоту з онуком, зате росте у мене на очах, та й молоді дякують – відпочивати їм даю можливість».
Я була ошелешена такою відвертою неправдою. Хоч би почекала, поки ми поїдемо! Заходжу з підносом, дивлюся на свекруху, а вона тему змінює. Я не витримала і кажу: «Мамо, не обманюйте, ви у нас майже не буваєте! Ми самі справляємося, і нам мої батьки допомагають».
Даремно, звичайно, я це ляпнула, але у мене чомусь всередині все аж закипіло. Свекруха сидить, червона, виправдовується, і відверто бреше родичам – дивиться на мене, шукає підтримки. Мовляв, це все через ситуацію в країні. А так при першій ліпшій можливості відразу їхала до онука, гостинцями обдаровувала.
Слухати далі все це я не хотіла. Попросила чоловіка викликати таксі, і ми поїхали додому. Зараз і свекруха мені вже добу не дзвонить, мабуть образилася, і у мене немає більше ніякого бажання з нею спілкуватися. Не люблю брехунів, хвальків і лицемірів, а свекруха саме така. Для мене свекрухи більше немає!
Фото ілюстративне – focused.
