На краю поля стояли Любов і Розлука і милувалися молодою парою .

Розлука говорить Любові :

– Споримо , я їх розлучу ?

– Любов відповідає :

– Стривай , дай я зроблю до них всього один підхід , а потім ти можеш підходити до них стільки , скільки захочеш – і тоді ми побачимо , чи зможеш ти їх розлучити .

Розлука погодилася .

Любов підійшла до молодої пари , доторкнулась до них , заглянула в їхні очі і побачила , як між ними пробігла іскра.

Любов відійшла і каже :

Читайте також:  Молитва “Сім Хрестів”, якa закpиє на 7 замків всі ваші біди та нещастя

– Тепер твоя черга .

Розлука відповіла :

– Ні , зараз я нічого не можу зробити – зараз їх серця наповнені любов’ю . Я прийду до них пізніше .

Минув час.

Розлука заглянула в будинок і побачила молоду матір з немовлям , батька . Розлука сподівалася , що любов вже пройшла і тому з надією переступила поріг їхнього будинку . Але , заглянувши в їхні очі , вона побачила Подяку .

Розлука повернулась і сказала :

– Я прийду до них пізніше .

Минув час , Розлука знову з’явилася до них – у будинку шуміли діти , з роботи прийшов втомлений чоловік , мати заспокоювала дітей . Розлука сподівалася , що вже тепер – то вона точно зможе їх розлучити – адже за цей час і Любов , і Подяка вже давно повинні були вивітритися з їх сердець .

Але , заглянувши в їхні очі , вона побачила Повагу і Розуміння .

– Я загляну пізніше , – сказала Розлука .

Минув час . Знову прийшла в їхній дім Розлука . Дивиться вона – діти вже дорослі , сивий батько пояснює щось своїм дітям , дружина щось готує на кухні . Глянула в їхні очі і розчаровано зітхнула : вона побачила в них Довіру .

– Я прийду пізніше , – сказала Розлука і вийшла .

Минув ще час . Заглядає знову Розлука в будинок , дивиться , а там бігають онуки , біля каміна сидить , похнюпившись , старенька жінка.

Розлука дивиться і думає про себе :

– Ну от , схоже , мій час настав . Хотіла вона було зазирнути старенькій в очі , але та встала і вийшла з дому . Розлука пішла за нею .

Незабаром прийшла старенька на цвuнтар і сіла біля мoгили . Це була мoгила її чоловіка .

– Схоже , я запізнилася , – подумала Розлука , – час зробив за мене мою роботу .

І Розлука заглянула в заплакані очі старенької . А в них вона побачила Пам’ять – Пам’ять про Любов, Подяку, Повагу, Розуміння і Довіру.

Від щирого серця бажаю і Вам , щоб у Вашім серці жила Пам’ять про Любов , Подяку , Повагу , Розуміння і Довіру.