Моє сімейне життя з самого початку складалося не найкращим чином. Ми з чоловіком виявилися дуже різними. Я майже відразу, як тільки заміж вийшла, зрозуміла, що помилилася. У нас були різні цінності, я прагнула більшого, а мого чоловіка все влаштовувало.
Жили ми в квартирі зі свекрухою. Син народився, чоловік мало заробляв, його постійно не було вдома. Потім ще і з друзями почав вживати оковиту. Було дуже важко, але мені нікуди було діватися. Я не могла ні зняти квартиру, ні тим більше купити житло. Тоді у мене і з’явилася мрія – навчитися заробляти і стати багатою, щоб квартиру свою купити і жити так, як самій захочеться.
Одного разу я попросила свого сина піти в магазин за хлібом і молоком. І ось повертається мій син з магазину, а здачу мені не віддає. «А де здача?» – питаю. А він раптом каже: «Сирок плавлений купив і з’їв». І так серце моє защеміло…
Відтоді я присягнулася, що навчуся заробляти. Я прочитала всі книги по саморозвитку, тренінги різні відвідувала. Чоловікові це не подобалося. Для нього було краще, коли дружина тихо сидить вдома і тішиться тим, що є. Він намагався мене напоумити, говорив, що у мене замало знань і навиків, щоб бізнесом займатися. Прикро мені це було, але це ще більше мене мотивувало. І я старалася з усіх сил.
Нарешті мої старання увінчалися успіхом – ми з сестрою відкрили магазин чоловічого одягу і почали непогано на цьому заробляти. Згодом ми відкрили ще кілька таких же магазинів.
Ми їздили відпочивати куди хотіли, побували в багатьох країнах. Чоловіків ми з собою не брали. Вони і самі не хотіли, адже їхати відпочивати на гроші дружини їм було незручно.
Синові було вже 18 років, але жив він ще з нами і я задумала квартиру купити. Спочатку я хотіла купити собі двушку і переїхати туди з донькою, а син щоб з батьком залишився, але вони щось не дуже добре ладнали і я не хотіла сина залишати з чоловіком.
Найкращий варіант у цьому випадку був – купити чоловікові однушку і відселити його. Я запропонувала йому такий варіант. «Все одно ми з тобою живемо не дуже добре, який сенс це продовжувати, знайдеш собі іншу» – сказала я.
Чоловік навіть зрадів і сам вибирав собі нову квартиру. Вибрав в новому будинку хорошу сучасну однокімнатну і я її купила. Потім він почав тягнути з переїздом. Я не могла дочекатися, коли він поїде. На своїй машині збирала його речі і перевозила йому на нову квартиру.
Він образився до глибини душі. Переїхав і перестав зі мною розмовляти, навіть коли я йому дзвонила по справі, він не вітався.
Зараз минув час, все вляглося, ми знову спілкуємося і здається його образа на мене пройшла. Я впевнена, що вчинила правильно.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
