У мене є дві доньки, і саме заради них я і поїхала на заробітки в Італію. Крім мене їм просто нікому було допомогти.
Ростила я їх сама, без чоловіка. Жили ми в селі, у власному будинку. Дім великий, але потребував капітального ремонту, та грошей на це у мене не було.
Першою вийшла заміж моя старша донька і привела зятя додому. Він наче хороший був, але робити у нас вдома нічого не хотів, пояснював, що все це не його.
У мене ще молодша донька була, але вона відразу після школи поїхала в місто вчитися, а потім там знайшла роботу і залишилася.
Та зять все боявся, що вона повернеться додому і прийде жити на все готове, тому вперто відмовлявся хоч що-небудь робити.
Прожила донька з чоловіком 8 років, двоє діточок у них народилося, а потім зять таки пішов від нас.
Тепер у нас утворилося дівоче царство: я, дві доньки, і дві внучки.
У мене просто виходу не було, дівчаток моїх треба було піднімати. І я поїхала на заробітки в Італію, щоб трохи нас розселити, не завжди ж нам жити разом.
Перші 3 роки я збирала заробітчанські гроші і за них купила однокімнатну квартиру. В неї я впустила молодшу доньку.
Сподівалася, що може хоч після цього у неї особисте життя налагодиться, бо вона досі була незаміжня.
Наступні 5 років пішли на те, щоб купити старшій доньці двокімнатну квартиру.
Вона собі сама вибрала і квартиру, і район, я лише приїхала, гроші заплатила, житло оформила відразу на доньку.
Забезпечивши дітей житлом, я вже далі вирішила, що тепер буду заробляти собі на достойну старість.
Я висилала гроші, а доньки мої робили ремонт в нашій хаті.
Зараз вже будинок і не впізнати, найкращий на всю вулицю: я і опалення провела, і воду, всі зручності в домі, ремонт сучасний, хоч вже заходь і живи.
Приїхала я в минулому році на початку червня додому, раділа, що збулася моя мрія, що я змогла з Божою допомогою здійснити все задумане. Навіть вирішила, що вже більше їхати не буду.
Але ви не повірите, покрутилася я вдома 3 місяці, і під кінець літа знову захотіла в Італію.
Подружки мені звідти телефонували, просили, щоб я їхала назад.
Мені 64 роки, і в принципі, я ще могла б побути там кілька років.
Та молодша донька заміж нарешті вийшла, дитину народила, сподівалася, що я буду сидіти з малюком, а вона на роботу повернеться.
Тому вона найбільше хотіла, щоб я залишилася вдома, тепер я тут більше потрібна.
Та мені більше подобалася ідея повернутися в Італію, там я хоч гроші за свою роботу зароблю, а тут треба буде зранку до ночі з дитиною сидіти за просто так.
Я про це доньці прямо і сказала, а вона сильно на мене образилася, каже, що не личить так поводитися рідній бабусі.
Я таки повернулася в Італію і знову стала заробляти гроші.
Тепер дочка зі мною не розмовляє, вона вважає, що я її зрадила.
А я щиро не розумію, що я зробила не так?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
