Моя мама зовсім нещодавно вже вийшла на пенсію.
Я не знаю, можливо це збіг, але зараз при кожній нашій зустрічі, або телефонній розмові, вона щоразу мені розповідає про свої негаразди і скаржиться на все.
Моя мама, мало не щодня, говорить мені, що їй не вистачає грошей, адже пенсія дуже маленька у неї, що ціни ростуть, тай кожну копійку вона економить.
Коли моя мати працювала, любила купувати часто собі різну хорошу косметику, різні креми та парфуми, вона з тих жінок, які гарно доглядають за собою і хоче зі смаком одягатися, не дивлячись на свій вік.
Мама моя щороку їздила в санаторій, вона любила гарно відпочити, познайомитися з людьми. А зараз постійно скаржиться, що коли оплачує комунальні платежі, то вистачає грошей лише на найдешевші продукти, їй не просто звикнути до такого життя, коли на всьому потрібно економити.
Мама скаржиться, що хоч економить, але не вистачає буває грошей навіть не якісь елементарні речі.
Адже коли ходила на роботу і заробляла, то могла жити набагато краще.
Після кожної такої розмови, мені соромно перед своєю рідною матір’ю, адже я нічим не можу їй допомогти.
А мама про це говорить завжди, пів нашої розмови ми маємо лише про те, що їй важко і дуже складно зараз.
З чоловіком та двома нашими дітьми ми живемо в невеличкій двокімнатній квартирі, працює лише один мій чоловік Дмитро, я сиджу зараз в декреті з дитятком.
У мене зовсім немає своїх грошей, щоб мамі хоч трохи допомогти, хоча я розумію, що їй важко.
Слухаю її годину, а потім кладу телефон і роблю свою роботу.
Я б з радістю дала їй трохи грошей, але сама не маю їх.
Ми самі ледь вкладаємося в зарплату чоловіка.
Чи, можливо, мені варто більше економити на собі, а якусь тисячу зібрати для мами, адже вона немолода людина, вона в мене має бути на першому місці?
Фото ілюстративне.