fbpx

Наближаються свята, я щось з своєї пенсії відклала, піду віднесу сестрі, бо ж її онукам треба подарунки купити. А що робити, маємо підтримати одна одну, ми ж родичі

Є у мене старша рідна сестра, Тамара. Шкода мені її дуже, бо життя у неї не склалося як годиться. Мої дочки живуть окремо, бачу їх, на жаль, рідко через те, що обидві чоловіки далеко поїхали. У Тамари теж є син та донька.

Синові 30 років, живе в одному місті з нами, але окремо, а племінниці моїй, дочці Тамари Христині нещодавно виповнилося 26 років. Вона сама виховує семирічну доньку.

Народила Христина дівчинку, звичайно, всі турботи про дитину лягли на плечі моєї сестри і її чоловіка. А потім чоловіка сестри не стало, з доходу — лише її пенсія та те, що старший син дає. Тамара продовжувала з останніх сил опікуватися донькою і внучкою. Христина ніяк не могла роботу знайти.

– Христинка заміж виходить, – повідомила сестра сяюча, через рік після народження другої дитини, – хлопець такий гарний, багатий!

Відгуляли весілля, а після Христина пішла жити до чоловіка. Доньку залишилася у бабусі з дідом. Пів року прожили, а потім племінниця повернулася додому, щось у них з чоловіком не зрослося.

Через рік сестра мені повідомила, що Христина вийшла заміж, зятя привела додому. Я дивувалася, а Тамара раділа.

– От, – говорила сестра, – знову не одна донька, ми ще поповнення чекаємо, а завтра у зятька день народження, приходь у гості.

Я зібралася і пішла. Зять сестри мені не сподобався. А після того святкування почала мені сестра дзвонити з проханнями: ти хоч мого зятя з іменинами привітай, або ж він у нас медбрат, з тебе подарунок до дня медика.

– Тамаро, – кажу, – чи багато ти чоловіків моїх доньок вітаєш? Та ти й знати не знаєш, коли і що там вони святкують, і імена не пам’ятаєш, мабуть.

Тамара образилася, через пів року у Христини син народився, а ще через півроку зять від них пішов. Розписано молодих не було. Висіло тепер на Тамарі двоє дітей, та донька на додачу.

А ще через кілька місяців сестра мені повідомила, що Христина усі накопичення їхні прихопили з собою і поїхала в невідомому напрямку з своїм теперішнім чоловіком..

Тепер Тамара виховує двох онуків, доки донька невідомо де. Грошей обмаль, тільки за рахунок сина і вирулює, та ще город виручає. Старший син мамі дуже допомагає, навіть не знаю, що вона без нього і робила б. Одним словом, мені дуже шкода сестру, але вона сама винна в усьому.

От зараз наближаються свята, я щось з своєї пенсії теж відклала, піду віднесу сестрі, бо ж дітям треба подарунки купити. А що робити, мусимо підтримати, ми ж родичі.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page