fbpx

Наближається мій день народження, 30 років буле мені, ювілей. І ось чоловік вже пару тижнів все наполегливіше мене питає, що б я хотіла отримати в подарунок. Я спочатку все якось відмовлялася, мовляв, та ну, не потрібно нічого, у мене все необхідне є, я в декреті, мені зараз багато не треба. Але він все не полишає, мовляв – скажи та скажи, що б тобі хотілося. Я і запитала – а на яку суму я можу розраховувати? “Ну ти ж знаєш наш сімейний бюджет!” – була відповідь. У мене аж настрій пропав. Вже стільки днів пройшло, а я з ним розмовляти зовсім не хочу

– Образилася я на свого чоловіка. Як ти думаєш, може бути, дарма? – радиться знайома. – Може, і не потрібно було ображатися на нього зовсім, можливо, не все й так погано.

– А що сталося?

-Річ в тому, що у мене скоро буде день народження. У шлюбі ми третій рік. Попередні мої дні народження ми не відзначали. Не до цього було. Спочатку я чекала дитину, майже весь час на збереженні, і в день народження теж. Потім син народився, проблеми були, в його перший рік ми зі стаціонарів не вилазили. Ні про які подарунки я і не думала я тоді зовсім. І тільки в цьому році з сином нашим наче все гаразд. І дата кругла у мене намічається – 30 років буде. І ось чоловік вже пару тижнів все наполегливіше мене питає, що б я хотіла отримати в подарунок.

– Так це ж добре! Замовляй! Відпусти фантазію в політ. Замов йому щось хороше, про що давно вже мріяла.

– Я спочатку все якось відмовлялася – мовляв, та ладно, не потрібно нічого, у мене все необхідне є, я в декреті, мені зараз багато не треба. Але він все не полишає – скажи та скажи, що б тобі хотілося. Я і запитала – а на яку суму я можу розраховувати? “Ну ти ж знаєш сімейний бюджет!” – була відповідь. У мене аж настрій пропав.

– М-да. Ну що сказати, не романтик чоловік твій!

– Та вже, не романтик. Сімейний бюджет я дійсно знаю, і він, якщо чесно, тріщить по швах. Ми не голодуємо, на їжу нам вистачає, звичайно, зараз грошей, але, знаєш, якось так все у нас до копійки прораховано останнім часом. Весь час дивлюся на ціни, шукаю акції різні. Накопичень немає, живемо від зарплати до зарплати. Одяг і взуття беремо найпростіше, і то тільки тоді, коли це дуже необхідно, великі покупки відклали до кращих часів. Ось зараз треба на зуби, думаю, як це здійснити, поки не уявляю. І як ти вважаєш, що я можу попросити в подарунок при такому розкладі? Я думала, що чоловік, якщо вже сам завів розмову про подарунок, премію отримав, або десь підробив, у кращому випадку, що було б дуже благородно з його сторони. А так. Загалом, прикро стало якось у мене на душі. Хоч би вже не питав тоді, і не заводив цю розмову зі мною.

Подарунок, куплений з сімейного бюджету – це і не подарунок зовсім, а просто чергова трата з категорії “незаплановані витрати”? Чоловік, який хоче зробити подарунок дружині, має заробити ці гроші, зібрати, заощадити або якимось ще способом ще вишукати додаткові гроші. Інакше все це виглядає якось убого. Їй колготки зайві нема за що купити, а він розпитує її, що б їй хотілося отримати до свята.

Я так образилася на свого чоловіка, що по сьогоднішній день розмовляти з ним зовсім не хочеться, сумно після цього на душі.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – gk-press.

You cannot copy content of this page