fbpx
Життєві історії
Наближався мій день народження, який я святкую 14 лютого, і я хотіла запросити сина з невісткою. Знаючи характер невістки, я вирішила попередити про майбутній захід заздалегідь. Зателефонувала першого лютого, нагадала, що у мене день народження, і я хочу їх запросити, а подарунка ніякого не треба, хай не витрачають гроші. Син запевнив, що вони прийдуть

Я вже рік не спілкуюся з своїм єдиним сином. Віктору 27, він одружений. Ми з чоловіком в свій час добре подбали про майбутнє сина – він має і освіту, і житло. Ми переписали на нього бабусину квартиру, так що відразу після весілля молоді стали жити окремо.

Невістка мені не дуже подобалася, але я не втручалася, навіщо, головне щоб їм було добре. Але два роки тому не стало мого чоловіка. Я дуже важко переживала цю втрату, але до сина за підтримкою не бігла, все пережила на самоті.

Чомусь дружина сина з перших днів теж мене не сприймала, хоча приводів для цього я не давала зовсім. Вона при кожній зустрічі привертала увагу чоловіка до себе, ніби я в неї його відбирати збираюся. Щоразу наголошувала, що вони – сім’я, а вона – головна жінка в його житті.

Зазвичай я телефонувала сину, коли він на роботі, щоб зайвий раз це не зачіпало його дружину. До себе теж їх кликала рідко, тільки коли потрібна була якась допомогти по дому. Але Наталі, невістці моїй, це теж не подобалося.

Наближався мій день народження, який я святкую 14 лютого, і я хотіла запросити сина, нехай навіть і з невісткою, посидіти, поїсти, попити чаю з тортиком. Більше мені кликати, по суті, нема кого.

Знаючи характер невістки, я вирішила попередити сина про майбутній захід заздалегідь. Зателефонувала першого лютого, нагадала, що у мене день народження, і я хочу їх запросити, а подарунка ніякого не треба, хай не витрачають гроші. Син запевнив, що вони прийдуть.

Але на наступний день він все відмінив, виявилося, що саме чотирнадцятого лютого відзначають День усіх закоханих. Невістка закотила чоловікові сцену, що такий день буде присвячений не їй, значить чоловік її не любить, і навіщо тоді все це.

Син сказав мені, що краще перенести святкування мого дня народження на вихідні, адже у мене не ювілей навіть. А Наталя наполягає на тому, що цей день вони хочуть провести вдвох.

День усіх закоханих! Велике ж свято. Таке, що навіть приїхати і привітати матір із днем ​​народження не можна. Звичайно, я образилася, і вже рік з ними не спілкуюся. А вони не дуже то і прагнуть зі мною миритися, невістка напевно взагалі дуже щаслива.

Не знаю, що робити, я не молодію, син для мене єдина рідна людина. Може я і справді повелася недобре? Чи все ж, невістка з сином не праві? Знову наближається мій день народження і треба щось вирішувати.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page